Луцій Юній Галліон Аннеан
Луцій Юній Галліон Аннеан (лат. Lucius Iunius Gallio Annaeanus; до 4 до н. е. — 65) — державний діяч Римської імперії, консул-суффект 56 року.
| Луцій Юній Галліон Аннеан | |
|---|---|
| Народився |
до 4 до н. е. Кордуба |
| Помер |
65 Рим ·самогубство |
| Підданство | Римська імперія |
| Діяльність | політик |
| Суспільний стан | вершники Стародавнього Риму |
| Посада | консул-суффект |
| Термін | 56 рік |
| Попередник | Квінт Волузій Сатурнін |
| Рід | Аннеї |
| Батько | Луцій Анней Сенека |
| Мати | Гельвія |
| Родичі | Марк Анней Лукан і Lucius Junius Galliod |
| Брати, сестри | Луцій Анней Сенека і Annaeus Melad |
Життєпис
Походив з роду вершників Аннеїв. Син Луція Аннея Сенеки, відомого красномовця, та Гельвії, старший брат філософа Сенеки Молодшого. Народився у Корбобі (сучасне м. Корбова). При народженні звався Луцій Анней Новат. Був всиновлений другом батька — сенатором та відомим декламатором Луцієм Юнієм Галліоном. Замолоду разом з родиною перебрався до Риму. Отримав освіту під орудою свого батька. Галліон був прихильником філософії Епікура.
Завдяки родинним зв'язкам став сенатором. був відомий своїм красномовством. З 51 до 52 року як проконсул керував провінцією Ахайя. Про нього йдеться у Діях Апостолів, де він розглядав позов юдеїв проти апостола Павла[1]. У 56 році став консулом-суффектом разом з Титом Куцієм Кілтом.
Напевне, був причетний до змови Пізона проти Нерона, або був лише родичем ворогів імператора — Лукана та Сенеки. Після розкритті змови у 65 році вимушений був накласти на себе руки.
Примітки
- Дії 18:12-17. Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 19 лютого 2014.
Джерела
- Otto Rossbach: Annaeus (12). / Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band I,2, Stuttgart 1894, Sp. 2236 f. (нім.)
- Pierre Grimal, Sénèque ou la conscience de l'Empire, Paris, Les Belles Lettres, 1978, p. 49 et suiv. (фр.)