Лучано Беллозі
Лучано Беллозі (італ. Luciano Bellosi; 7 липня 1936, Флоренція — 26 квітня 2011, Флоренція[3]) — італійський мистецтвознавець.
Лучано Беллозі | |
---|---|
Народився |
7 липня 1936[1] Флоренція, Королівство Італія |
Помер |
26 квітня 2011[1] (74 роки) Флоренція, Італія |
Країна |
Італія Королівство Італія |
Діяльність | мистецтвознавець |
Відомі учні | Andrea De Marchid |
Знання мов | італійська[1] |
Заклад | Сієнський університет[2] |
У 1969—1979 рр. працював в управлінні художніх галерей Флоренції, потім викладав історію середньовічного мистецтва в Сієнському університеті. У 2006 р. вийшов на пенсію.
Беллозі є відомим спеціалістом з мистецтва XIII—XV ст., особливо тосканському. Автор монографій «Буффальмакко і „Тріумф смерті“» (італ. Buffalmacco e il Trionfo della Morte; 1975), «Вівця Джотто»[4] (італ. La pecora di Giotto; 1985), «Золото Сієни» (італ. L'Oro di siena; 1996), «Чімабуе» (1998), «„Маеста“ Дуччо» (італ. Duccio La Maestà; Ґаллімар , 1999, французький переклад Луї Боналюмі). Підготував також каталог всіх робіт Джотто, що неодноразово перевидавався різними мовами. У 1985 р. організував в Сієні міжнародну конференцію з вивчення творчості Сімоне Мартіні і підготував публікацію збірника її матеріалів.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://www.sba.unisi.it/baums/fondi-archivistici/archivio-luciano-bellosi
- E’ scomparso Lucio Bellosi Grande esperto del Medioevo // La Nazione. — 27 квітня2011.
- Відповідно розповіді Джорджо Вазарі, юний Джотто малвав вівцю у той момент, коли Чімабуе звернув на нього увагу.
Посилання
- Sienne, un chef-d’œuvre à l'aube de Duccio di Buoninsegna, інтерв'ю з Лучано Беллозі (фр.)