Лучиці (Луцький район)
Лучиці — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 140 осіб.
| село Лучиці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район/міськрада | Луцький |
| Громада | Боратинська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1577 |
| Населення | 140 |
| Площа | 0,297 км² |
| Густота населення | 471,38 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45695 |
| Телефонний код | +380 332 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°37′06″ пн. ш. 25°23′01″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
184 м |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Лучиці | |
 Лучиці | |
| Мапа | |
| |
Історія
Сліди життя людей на цій землі сягають у глибоку давнину. У 1977 році археологами В.Коноплею та Г.Охріменком виявлено поселення бронзової доби, зокрема артефакти, що датуються ХІІІ — XI ст. до н. е. В архівних документах село вперше згадується під 1428 роком, а потім у 1548, 1562 роках. У першій половині XVI ст. село належало луцьким владикам, а в 1570 році — це власність піддеканія луцького ксьондза Томаша Хаєнського, пізніше ще належало Михайлові Козинському. В кінці XIX ст. найбільшою власністю — 266 десятин володіли Липинські. Згідно з архівними документами, зокрема кліровими відомостями за 1831 рік, у 1789 році старанням поміщика Осипа Павловича Ярошинського і жителів села була побудована Свято-Троїцька церква у селі Лучиці. В 1908 році була зведена нова церква, яка діє й досі.
На початку XX ст. в селі Лучиці було 48 дворів і 287 жителів. Буремні роки минулого століття не пройшли стороною це село. Відгриміли війни, пройшла колективізація. У 1974 році місцеве господарство ввійшло до складу колгоспу імені Суворова. В роки незалежності в селі проведено газопровід.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 135 осіб, з яких 57 чоловіків та 78 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 140 осіб.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,29 % |
| російська | 0,71 % |
Пам'ятки археології
На території села відомі наступні пам'ятки археології:
- На лівому березі Стиру — поселення ранньослов'янського часу VI—VII ст., відкрите в 1966 р. В.Бараном.
- За 1 км на південний схід від села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Стиру висотою близько 11 м над рівнем заплави — двошарове поселення тшинецько-комарівської та черняхівської культури площею до 1,5 га. Речові матеріали зібрані вздовж ґрунтової дороги, яка веде на с. Топілля.
- На південно-східній околиці села, на мисі першої надзаплавної тераси лівого берега Стиру висотою близько 8 м над рівнем заплави — багатошарове поселення тшинецько-комарівської, черняхівської культур і давньоруського періоду ХІІ-ХІІІ ст. площею до 1 га. Пам'ятки відкриті в 1977 р. В. Коноплею та Г. Охріменком
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Кучинко М. М., Златогорський О.Є. Пам'ятки археології Луцького району Волинської області: навчальний посібник. — Луцьк: Волинські старожитності, 2010. — С. 227—228.