Луїс Гальван

Луїс Гальван (ісп. Luis Galván, нар. 24 лютого 1948, Фернандес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника.

Луїс Гальван
Луїс Гальван
Особисті дані
Народження 24 лютого 1948(1948-02-24) (73 роки)
  Фернандес, Аргентина
Зріст 174 см[1]
Вага 74 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1970–1982 «Тальєрес»  ? (?)
1982–1983 «Лома Негра»14 (0)
1983–1984 «Бельграно» 10 (0)
1984–1985 «Сентраль Норте»10 (0)
1986 «Болівар» 17 (0)
1986–1987 «Тальєрес»  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1975–1982 Аргентина 34 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуб «Тальєрес», а також національну збірну Аргентини. У складі збірної чемпіон світу, визнаний найвидатнішим захисником в історії «Тальереса»[2].

Клубна кар'єра

Луїс Адольфо Гальван народився в сім'ї фермера. З ранніх років у нього було дві пристрасті — футбол і навчання. Гальван почав професійну кар'єру в клубі «Тальєрес» з Кордови у 1970 році. У цьому клубі пройшла більша частина кар'єри Гальвана. У 1974 році Луїс одружився з Марією Крістіною Бустаманте.

Луїс Гальван у 1970-х роках

Враховуючи можливості «Тальереса», Гальван так і не зумів стати чемпіоном Аргентини, але з його іменем пов'язані одні з найкращих досягнень в історії команди. 1977 року «Тальерес» зайняв друге місце в чемпіонаті Насьйональ[3], а в 1976 і 1978 роках команда залишалася лише в кроці від п'єдесталу[4]. Крім того, 1980 року Гальван допоміг своїй команді виграти бронзові медалі турніру Метрополітано.

1982 року Луїс пішов з «Тальереса» в команду «Лома Негра», якому допоміг кваліфікуватися у вищу лігу, турнір Насьйональ 1983 року. Після цього протягом сезону виступав за головних супротивників «Тальереса», клуб «Бельграно» з Кордови.

У 1986 році Гальван виступав за найтитулованіший клуб Болівії, «Болівар». На той момент Болівар був чемпіоном країни, однак в 1986 році команді свій титул захистити не вдалося. Гальван повернувся в рідний «Тальерес», де провів свій останній сезон у професійному футболі.

1988 року Гальван виступав за аматорську команду рідного міста, «Спортіво Фернандес», а в 1989 року — за інший аматорський клуб, «Тальерес» (Хесус-Марія), після чого остаточно завершив виступи у футболі у віці 41 року.

Виступи за збірну

1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Через три роки він вже був гравцем основи на переможному для Аргентини домашньому чемпіонаті світу 1978 року, в тому числі він зіграв у фінальному матчі проти збірної Нідерландів (3:1).

Після невдалого для Аргентини чемпіонату світу 1982 року в Іспанії Гальван завершив виступи за «Альбіселесте». Там, як і 4 роки тому, він був основним гравцем команди і зіграв у всіх матчах, однак Аргентина була усунена у другому турі, програвши в матчах з Італією (1:2) та з Бразилією (1:3). Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у формі головної команди країни 34 матчі[5].

Титули і досягнення

Аргентина: 1978

Примітки

  1. RSSSF (ред.). World Cup Champions Squads 1930-2006 (англ.). Процитовано 2 aprile 2010.
  2. Hugo García (22 вересня 2010). De Talleres, santiagueños y ganadores (ісп.). Архів оригіналу за 9 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2010. «el mejor defensor de la historia albiazul, luego campeón del mundo en 1978» Вказано більш, ніж один |author= та |last= (довідка)
  3. Campeonato Nacional 1977 (Nacional Championship). Prepared and maintained by Pablo Ciullini for the Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 28 травня 2006. Процитовано 11 березня 2017.
  4. Campeonato Nacional 1978 (Nacional Championship). Prepared and maintained by Pablo Ciullini for the Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 9 січня 2007. Процитовано 11 березня 2017.
  5. Argentina —- Record International Players —- Luis Adolfo Galván. Prepared and maintained by Roberto Mamrud for the Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 2 лютого 2017. Архів оригіналу за 17 січня 2010. Процитовано 11 березня 2017.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.