Луїс Ейсагірре

Луїс Ейсагірре (ісп. Luis Eyzaguirre, нар. 22 червня 1939, Сантьяго) — чилійський футболіст, що грав на позиції захисника. Вважається одним з найкращих правих захисників в історії Чилі та Латинської Америки[1][2]. Став новатором на своїй позиції, коли першим став переходити на чужу половину поля і підключатись до атак[3].

Луїс Ейсагірре
Луїс Ейсагірре
Особисті дані
Народження 22 червня 1939(1939-06-22) (82 роки)
  Сантьяго, Чилі
Зріст 175 см
Прізвисько Фіфо (ісп. Fifo)
Громадянство  Чилі
Позиція захисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1958–1967 «Універсідад де Чилі» 222 (3)
1968–1971 «Уачіпато» 123 (2)
1972–1973 «Ферровіаріос де Чилі»  ? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1959–1966 Чилі 39 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за «Універсідад де Чилі», а також національну збірну Чилі.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1958 року виступами за команду «Універсідад де Чилі», в якій провів деcять сезонів, взявши участь у 222 матчах чемпіонату. Луїс був основним правим захисником команди в період її розквіту, названого «блакитний балет». За цей час виграв з командою п'ять чемпіонгств (1959, 1962, 1964, 1965, 1967) і протягом багатьох років називався найкращим правим захисником у чилійській лізі. В 1965 році Ейсагірре отримувати ряд пошкоджень меніска[4], через що втратив швидкість і поступово втратив місце в основі.

Згодом протягом 1968—1971 років захищав кольори клубу «Уачіпато».

Завершив ігрову кар'єру у команді «Ферровіаріос де Чилі», за яку виступав протягом 1972—1973 років, де знову став грати з іншими партнерами про «блакитному балету» Леонелем Санчесом та Серхіо Наварро[5].

Виступи за збірну

Не провівши жодного матчу у складі національної збірної Чилі, Ейсагірре взяв участь у чемпіонаті Південної Америки 1959 року в Аргентині, де і дебютував у головній команді 26 березня 1959 року в грі проти Болівії (5:2). Цей матч так і залишився єдиним на турнірі, а команда посіла 5 місце[6].

З наступного року став основним правим захисником Чилі і у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі, на якому команда здобула бронзові нагороди, та чемпіонату світу 1966 року в Англії. Гра на другому з них, 13 липня 1966 року проти Італії, стала останньою для Луїса у збірній.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 54 матчі[7], 39 з яких — офіційні[8].

Також тренер Фернандо Рієра включив Ейсагірре до своєї збірної світу, яка зіграла зі збірною Англії на «Вемблі» 23 жовтня 1963 року в рамках святкування сторіччя з дня заснування Футбольної асоціації Англії і програла 1:2, ставши єдиним чилійським футболістом у тому матчі, вийшовши на другий тайм замість бразильця Джалма Сантуса. Участь у цій команді ФІФА принесла Ейсагірре прізвисько Фіфо (ісп. Fifo) серед чилійських уболівальників[9].

Досягнення

Примітки
  1. Glavisted: Top 50 de Defensas Laterales. Glavisted. 30 листопада 2011. Процитовано 24 жовтня 2020.
  2. All-Time Rest Of The Latin America Squad (New Version). Xtratime Community. Процитовано 24 жовтня 2020.
  3. El Ídolo: Luis Eyzaguirre. www.chileazul.cl. Архів оригіналу за 9 Dec 2007. Процитовано 24 жовтня 2020.
  4. SDA9600020003.JPG (image). 1.bp.blogspot.com. Процитовано 24 жовтня 2020.
  5. Blogger. accounts.google.com. Процитовано 24 жовтня 2020.
  6. South American Championship 1959 at RSSSF
  7. Libro «La roja de todos (Selección Chilena de fútbol 1910—1985)» de Edgardo Marín. Registro de Propiedad Intelectual N° 63.242 de 1985.
  8. Chile - Record International Players. www.rsssf.com. Процитовано 24 жовтня 2020.
  9. [HOMENAJE] ¿Porque la U es un club grande?. Portalnet.cl (es-CL). Процитовано 24 жовтня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.