Луї Замперіні

Легка атлетика
2 милі19399'12"8
1500 м19393'52"6
1 миля19384'08"3
5000 м193614'46"8
Луї Сілві Замперіні
англ. Louis Silvie Zamperini
Народився 26 січня 1917(1917-01-26)
Олеан, Катарогас, Нью-Йорк, США
Помер 2 липня 2014(2014-07-02) (97 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
·пневмонія
Громадянство
Національність італієць
Місце проживання Лос-Анджелес
Діяльність легкоатлет, військовий
Галузь легка атлетика
Alma mater Університет Південної Каліфорнії і Torrance High Schoold
Знання мов англійська[1]
Учасник Друга світова війна і Війна на Тихому океані
Роки активності з 1941
Військове звання капітан
Конфесія християнство і протестантизм
Батько Ентоні Замперіні
Мати Луїза Доссі
У шлюбі з Синтія Епплвайт
(19462001)
Діти син: Люк
дочка: Синтія
Вага 60 кг
Зріст 175 см
Нагороди
IMDb ID 1368360
Сайт louiszamperini.net

Луї Сілві Замперіні (англ. Louis Silvie Zamperini; 26 січня 1917, Олеан, Катарогас, Нью-Йорк, США — 2 липня 2014, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США) — американський легкоатлет, військовополонений часів Другої Світової війни, євангеліст-проповідник. Головний герой книги Лори Гілленбранд «Нескорений: Історія виживання, стійкості і визволення у Другій Світовій війні» і однойменного кінофільму Анжеліни Джолі[2].

Біографія

Дитинство

Луї Замперіні народився в сім'ї італійських емігрантів[3] Ентоні Замперіні і Луїзи Доссі. Мав старшого брата Піта і молодших сестер Вірджинію і Сильвію. В 1919 році сім'я переїхала в місто Торренс у штаті Каліфорнія, де Луї вступив до місцевої середньої школи. Не знаючи англійської, став об'єктом насмішок ровесників і нападів хуліганів, для захисту від яких батько навчив Луї боксувати[4].

Спортивна кар'єра

За наполяганням старшого брата зайнявся бігом у шкільній команді і в 1934 році на відбіркових змаганнях до Чемпіонату штату Каліфорнія серед школярів пробіг милю за 4 хвилини і 21,2 секунди, що було рекордом серед школярів США[5], а на самих змаганнях переміг з результатом 4 хвилини 27,8 секунди[6]. Цей результат дозволив Замперіні отримати стипендію для навчання в Університеті Південної Каліфорнії й увійти до олімпійської збірної США з бігу на 5000 метрів в 1936 році[7].

Олімпійські ігри

Див. Літні Олімпійські ігри 1936

На Олімпійських іграх Замперіні фінішував восьмим у забігу на 5000 метрів, але за рекордні 56 секунд пробіг останнє коло, чим привернув увагу Адольфа Гітлера, з яким мав зустріч[8]. Через два роки Замперіні встановив рекорд США, пробігши милю з результатом 4:08, який протримався 15 років. Завдяки цьому він вважався головним кандидатом до збірної на Літні Олімпійські ігри 1940 в Токіо, які були скасовані через початок Другої Світової війни.

Друга Світова війна

Див. Друга Світова війна

Перший лейтенант Замперіні оглядає пробоїну в своєму бомбардувальнику B-24 Liberator, 18 квітня 1943 рік.

У вересні 1941 року [9], ще до нападу на Перл-Гарбор, Замперіні був зарахований до складу Воєнно-повітряних сил Армії США у званні другого лейтенанта і був направлений на тихоокеанський острів Фунафуті бомбардиром бомбардувальника B-24 Liberator в 372-й бомбардувальний ескадрон 307-ї оперативної групи Сьомих ВПС США[10]. 27 травня 1943 року в літаку Замперіні відмовили два двигуни і він впав у океан на відстані 850 миль на захід від острова Оаху, в результаті чого загинуло 8 із 11 членів екіпажу[11].

Живими залишились сам Замперіні, пілоти Рассел Аллен «Філ» Філліпс, котрий отримав поранення в голову, і Френсіс «Мак» Макнамара. Вони зв'язали два рятувальні човни з невеликим запасами їжі та води і провели в океані 47 днів, харчуючись сирою рибою та п'ючи дощову воду. 12 липня їх врятували японські рибалки, які передали Замперіні і Філліпса (Макнамара помер) японським військовим морякам[12]. Замперіні утримувався в таборі для військовополонених Офуна поблизу Йокогами[13]. Через рік і один день після свого останнього вильоту Замперіні був оголошений у США загиблим у бою[14].

У полоні Замперіні провів два роки і був звільнений по закінченні Другої Світової війни. Вийшов у відставку в 1945 році в званні капітана[15].

Повоєнне життя

20 травня 1946 року одружився з Синтією Епплвайт. Страждав від посттравматичного стресового розладу і алкоголізму, в 1949 році у Лос-Анжелесі став членом громади євангелістів «Gideons International». У 1950 році під час поїздки в Японію для свідчень про умови утримання військовополонених у тюрмі Сугамо в Токіо зустрівся з більшістю охоронців табору, де Замперіні утримувався під час полону, і заявив, що пробачає їх.

В 1984 році Замперіні ніс олімпійський факел на літніх Олімпійських іграх 1984 року в Лос-Анджелесі, у січні 1998 року брав участь в естафеті Олімпійського вогню на зимових Олімпійських іграх у Нагано в Японії.

Смерть

Помилково був оголошений загиблим 28 травня 1944 року, через рік і один день після останнього бойового вильоту[16].

Останні роки проживав у Голлівуді[17], де помер від пневмонії 2 липня 2014 року у віці 97 років[18].

Вшанування

7 грудня 1946 року у п'яту річницю нападу на Перл-Гарбор на честь Замперіні було названо аеропорт міста Торренс [18][19]. В 2004 році на честь Замперіні були названі школа і шкільний стадіон з регбі в місті Торренс. В жовтні 2008 року Замперіні був включений у Національний італо-американський зал спортивної слави в Чикаго, штат Іллінойс. 24 квітня 2011 Замперіні отримав почесний ступінь доктора гуманітарних наук у Тихоокеанському університеті Арузи.

У 2010 році Лора Гілленбранд написала книгу-біографію Замперіні «Нескорений: Історія виживання, стійкості і визволення у Другій Світовій війні» («англ. Unbroken: A World War II Story of Survival, Resilience, and Redemption»)[20], за якою Анджеліна Джолі в 2014 році зняла фільм «Нескорений».

Особистий доробок

У 1956 і 2003 роках у співавторстві Замперіні написав дві книги спогадів з однаковою назвою «Диявол наступає на п'яти» («англ. Devil at My Heels»)[21][22].

Нагороди

Хрест льотних заслуг
Медаль «Пурпурове серце» з дубовим листям
Повітряна медаль з трьома дубовими листками
Медаль військовополоненого
Медаль «За Азіатсько-тихоокеанську кампанію» з трьома зірками служби
Медаль Перемоги в Другій Світовій війні
Медаль за звільнення Філіппін з однією зіркою служби
Знак бомбардира

Див. також

«Нескорений», фільм Анжеліни Джолі

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Louis Zamperini obituary. The Guardian. 4 липня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.
  3. Olympian and World War II Hero Louis Zamperini Dies at 97. Time. 3 липня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.
  4. Louis Zamperini, Olympian and ‘Unbroken’ War Survivor, with the Lord at 97; He met Adolph Hitle and Billy Graham. Christian Post. 3 июля 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.
  5. Not Yet Ready for His Last Mile. The New York Times. 15 лютого 2003. Процитовано 22 жовтня 2014.
  6. California State Meet Results - 1915 to present. Hank Lawson. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.
  7. The History of the United State Olympic Trials. USA Track & Field. Процитовано 22 жовтня 2014.
  8. Franklin County Veterans Journal Архівовано 14 березня 2012 у Wayback Machine.. (PDF) . Retrieved on 2012-09-03.
  9. City of Torrance's Page on Zamperini. Torranceca.gov. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.
  10. Louis Zamperini - obituary. The Telegraph. 3 липня 2014. Процитовано 25 березня2015.
  11. Louis Zamperini - Adrift in the Pacific. AwesomeStories.com. Процитовано 22 жовтня 2014.
  12. Laura Hillenbrand (2010). Unbroken. Random House. pp. 171.
  13. Olympic runner and WW2 prisoner Louis Zamperini dies. BBC. 3 липня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.
  14. Olympic runner and WW2 prisoner Louis Zamperini dies. BBC. 3 липня 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.
  15. Veterans Museum & Memorial Center – Air Garden, B24 Memorial Honoring The Personnel Who Crewed And Supported the B-24. Veteranmuseum.org. Процитовано 22 жовтня 2014.
  16. Louis Zamperini, Olympian and ‘Unbroken’ War Survivor, Dies at 97. New York Times. 3 июля 2014. Процитовано 22 жовтня 2014.
  17. History of Zamperini Field/Torrance Airport. YouTube. 2 грудня 2012. Процитовано 22 жовтня 2014.
  18. Chawkins, Steve; Thursby, Keith (3 липня 2014). Louis Zamperini dies at 97; Olympic track star and WWII hero. Los Angeles Times. Процитовано 4 липня 2014.
  19. History of Zamperini Field/Torrance Airport. YouTube. Процитовано 22 жовтня2014.
  20. Bio of Laura Hillenbrand. Seabiscuitonline.com. Процитовано 22 жовтня 2014.
  21. Devil At My Heels: The Story of Louis Zamperini. E.P. Dutton & Co. 1956. ASIN B0018KCZFE.
  22. Zamperini, Louis & Rensin, David (2003). Devil at My Heels by Louis Zamperini (вид. 1). ISBN 978-0060188603. Текст «publisher: William Morrow» проігноровано (довідка)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.