Львівська обласна наукова медична бібліотека

Передумови до створення бібліотеки сягають XVІІ століття[1]. Значимою подією стало створення 1608 року у Львові Єзуїтського колегіуму, при якому було засновано бібліотеку, як навчальну книгозбірню школи. Окрім головної книгозбірні у давньому Львівському Університеті XVІІ — XVІІІ ст., існували також «спеціалізовані» бібліотеки, орієнтовані на потреби певних груп викладачів чи студентів, серед яких була книгозбірня аптеки колегіуму. Бібліотека сприяла згуртуванню не тільки єзуїтських, але й інших міських медиків і аптекарів, забезпечувала потреби природознавчих навчальних курсів. Паралельно з розвитком друкарської справи ширилася мережа книжкових крамниць.

Згодом наприкінці XVІІІ австрійська влада із скасуванням монастирів й орденів розформовувала і великі бібліотеки. Щоб зберегти унікальні книжкові фонди, частину цих книжок звозили до приватної бібліотеки графа Оссолінського, яка була заснована 1817 року. Згодом ця бібліотека була подарована громаді міста Львова[1].

В цей час у Львові почали утворюватися фахові об'єднання у галузі медицини. Дослідники згадують перші з них: організацію «Медичні обговорення», засновану 1842 року, та Асоціацію практикуючих лікарів Львова 1845 року. З часом було ухвалене рішення створити цілком нове товариство, яким стало Товариство Галицьких Лікарів (Towarzystwo Lekarzy Galicyjskich), засноване 1867 року. Відповідно до змін у статуті, у 1877 році створились секції, найпотужнішою з яких була львівська.

1900 року було засновано Львівське лікарське товариство (Towarzystwo Lekarzkie Lwowskie) у складі Товариства Галицьких Лікарів, яке у 1920 році організувало читальню у приміщенні Загальної поліклініки на вулиці Лінде (нині — вулиця Ліста, 5). А у 1925 році - Першу випозичальню медичних книжок. 1936 року книжки перенесли до новозбудованого (на кошти Товариства галицьких лікарів) приміщення Лікарського дому на вул. Конопницької, 3 (зараз тут — департамент охорони здоров'я Львівської ОДА)[2] На початку 20 ст. паралельно були створені українські лікарські товариства. У Львові їх було щонайменше три: Товариство «Народна лічниця» – (1903), Українське лікарське товариство (1910) та Українське гігієнічне товариство (1929). Українські лікарські товариства користувались освітньою бібліотекою "Студіону". Книги бібліотеки Лікарського дому і частково Українського лікарського товариства лягли в основу фонду ЛОНМБ.

У 1944 році було створено Львівське обласне Управління охорони здоров'я (сьогодні Департамент ОЗ). Воно розмістилося в колишньому Лікарському домі. У спадок разом з приміщенням Управління отримало і збіднілий фонд медичної бібліотеки. У 1944 році утворено й ЛОНМБ. До фонду біблотеки були перенесені і книги з бібліотеки УЛТ, Університету, різноманітних лікарських та студентських товариств, конфісковані книги з приватних бібліотек українських, австрійських, німецьких, польських лікарів. У 1945 році фонд бібліотеки зріс з 147 до 1350 примірників. Незабаром книгозбірня переїздить на вул. Зелену, 12 — у приміщення НДІ епідеміології.

Бібліотека проіснувала у своїх рідних стінах аж до 1954 року. Її фонд на той час налічував понад 30 тис. примірників. Того ж року було проведено першу інвентаризацію та запроваджено облік фонду.

1963 року фонд бібліотеки перенесли у «вишитий» будинок на вул. Руській, 20 (збудований у 1905—1906 роках; до 1939 року тут містилося страхове товариство «Дністер») у приміщення колишнього іпотечного банку, на третьому поверсі. Туди ж перенесли і рідкісні книжки австрійського періоду. Зараз книжкові фонди ОНМБ розміщені на 4-х ярусах 2-го і 3-го поверхів будинку[2].

Фонд розміщений на металевих банківських стелажах, спеціально виготовлених у Відні на замовлення страхового товариства та колишнього банку «Дністер».[3]

5 червня 2018 року на сесії Львівської облради, депутати проголосували за реорганізації Львівської обласної наукової медичної бібліотеки, шляхом приєднання до Львівського медичного коледжу післядипломної освіти[4][5]. Працівники та керівництво бібліотеки виступили проти цього рішення[6].

	«Нас приєднали до коледжу, але ми ж методична установа не лише для бібліотечних закладів коледжів, а й для університетських та інших бібліотек. Маємо у структурі 32 бібліотеки, які є в лікувальних та освітніх медичних закладах. Ми забезпечуємо літературою лікарів-практиків, інтернів, науковців. Приєднати наукову бібліотеку до навчального закладу – це дивне рішення. Фінансами коледж із нами ділитися не буде, адже він забезпечує навчальною літературою свою бібліотеку, свій навчальний процес, а в нас спеціалізована література для лікарів та науковців, як я вже сказала»[3]
— Ярослава Лозинська, в.о. директора бібліотеки

Проти ліквідації бібліотеки виступили Міністерство культури[3], ЛНУВМБ ім. С. З. Ґжинського[7], Національна наукова медична бібліотека України[8], лікарі та інші медичні працівники.

5 та 19 червня був організований мітинг під Львівською обласною радою, на якому керівництво виголосило вимоги: скасувати рішення про реорганізацію[5].

	Нас дуже хвилює майбутнє нашої бібліотеки. Ми не знаємо, чого чекати, бо з нами не ведуть діалогу. Не говорять ні про питання статусу бібліотеки, ні про спеціалістів і їхні робочі місця. А документ про рішення виглядає зовсім невтішно[5]
— Оксана Цимбала, голова профспілки медичної бібліотеки

	Закликаємо скасувати рішення про ліквідацію медичної бібліотеки. Єдину наукову бібліотеку для лікарів, культурне і наукове надбання, що охороняється законом, не можна так просто взяти і ліквідувати. Таке рішення дуже дискредитує чиновників і підірвало нашу довіру до них[5]
— Ярослава Лозинська