Львівський державний авіаційно-ремонтний завод

Львівський Державний авіаційно-ремонтний завод (скорочено — «ЛДАРЗ») — одне з найпотужніших підприємств Міністерства оборони України, яке спеціалізується в галузі ремонту авіаційної техніки військового призначення. Заснований 15 жовтня 1939 року у місті Львові. Спеціалізація заводу — легкі фронтові винищувачі та винищувачі — бомбардувальники типу «МіГ». На сьогодні заводом опановано ремонт літаків МіГ-21, МіГ-23, МіГ-27 всіх модифікацій та МіГ-29.

Львівський державний авіаційно-ремонтний завод
ДП «Львівський державний авіаційно-ремонтний завод»
Тип державне підприємство
Спеціалізація ремонт авіаційної техніки військового призначення
Попередник(и) 352-а авіаційна ремонтна база
Засновано 1939
Штаб-квартира 79040,  Україна м. Львів, вул. Авіаційна, 3
Ключові особи Матрунчик Дмитро Миколайович
Співробітники 912
Холдингова компанія Укроборонпром
lsarp.com.ua

Історія

Пам'ятник МіГ-21 при в'їзді на завод

15 жовтня 1939 року, у Львові, на базі колишніх ангарів 6-ї ремонтної бази ВПС Речі Посполитої, були створені авіаційні майстерні з умовним позначенням «133 стаціонарні авіаційні майстерні (САМ)», головне призначення яких було виконувати відновлюючий ремонт авіаційної техніки, що експлуатувалась у західному регіоні Радянського Союзу.

До 1953 року «133 САМ» виконували ремонт авіаційної техніки, яка знаходилась на озброєнні Червоної Армії:

  • винищувач І-15
  • винищувач І-153
  • винищувач І-16
  • навчальний літак У-2 (ПО-2)
  • швидкісний бомбардувальник СБ-2
  • важкий бомбардувальник ТБ-3
  • військово-транспортний літак Лі-2.
  • винищувач МіГ-3
  • винищувач ЛаГГ-3
  • винищувач Ла-5
  • винищувач Ла-9
  • винищувач Як-3
  • винищувач Як-7
  • винищувач Як-9
  • штурмовик Іл-10
  • пікіруючий бомбардувальник Ту-2
  • бомбардувальник А-20 «Бостон».

На початку Другої Світової Війни «133 САМ» увійшли до складу Південно-західного фронту. За роки війни «133 САМ» відремонтували й передали в діючу армію 1287 літаків різних типів, 2820 авіаційних моторів, велику кількість приладів авіаційного озброєння, радіо- та спеціального обладнання. Протягом 1944–1945 років «133 САМ» зібрали з комплектуючих, отриманих від серійних авіаційних заводів, 800 нових бойових літаків ІЛ-10.

У вересні 1946 року «133 стаціонарні авіаційні майстерні» (САМ) були перейменовані на «272-у авіаційну ремонтну базу» (АРБ). 15 травня 1947 року «272 АРБ» була перейменована на «352-у АРБ». У 1953 році закінчився перший етап діяльності підприємства — ремонт літаків першого покоління (поршнева авіація), протягом якого було опановано ремонт 16-ти типів літаків. 1 жовтня 1953 року «352 АРБ» отримала статус авіаційно — ремонтного заводу. З 1953 року на заводі починається ера ремонту реактивних літаків. Визначилась авіаційна спеціалізація заводу — легкі фронтові винищувачі та винищувачі — бомбардувальники типу «МіГ». Реактивним «первістком» заводу став літак МіГ-15.

Із 1953 по 1979 роки завод ремонтував літаки другого покоління:

усіх модифікацій.

З 1979 року завод почав ремонтувати літаки третього покоління: МіГ-23 та МіГ-27 усіх модифікацій. Упродовж 19831989 років на заводі здійснювали переобладнання літаків МіГ-27 у літаки МіГ-27Д. У 1989 році на заводі було відремонтовано десятитисячний реактивний літак. У 1992 році почалось освоєння ремонту літаків четвертого покоління — літак МіГ-29 різних модифікацій. У тому ж році було одержано статус Державного підприємства Міністерства оборони України Львівський Державний авіаційно-ремонтний завод «ЛДАРЗ».

Сьогодення

На сьогоднішній момент підприємство виконує:

  • ремонт літаків МіГ-21, МіГ-23, МіГ-27 та МіГ-29, їх агрегатів та обладнання, включаючи весь комплекс робіт по відновленню міжремонтного ресурсу та терміну служби;
  • ремонт агрегатів та систем планера літака;
  • розробка та постачання технологічної документації для освоєння ремонту агрегатів та систем планера літака;
  • виготовлення та постачання нестандартного технологічного обладнання, розробленого спеціалістами підприємства для ремонту авіаційної техніки.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.