МіГ-15
МіГ-15 — радянський винищувач, розроблений ОКБ Мікояна і Гуревича в кінці 1940-х років. Перший у світі сучасний реактивний літак. Наймасовіший реактивний бойовий літак в історії авіації, що перебував на озброєнні багатьох країн світу.
МіГ-15 | |
---|---|
| |
МіГ-15 | |
Призначення: | винищувач |
Перший політ: | 30 грудня 1947 |
Прийнятий на озброєння: | 1949 |
Знятий з озброєння: | 2005 |
Період використання: | 1947—2005 |
Розробник: | МіГ |
Виробник: | ОКБ Мікояна і Гуревіча |
Всього збудовано: | понад 15 000 |
Модифікації: | МіГ-15 «СВ», МіГ-15 «СО», МіГ-15 «СШ», МіГ-15 «СУ», МіГ-15УТІ, МіГ-15біс |
Конструктор: | Артем Іванович Мікоян |
Екіпаж: | 1 особа |
Максимальна швидкість (МШ): | 1076 км/год |
Дальність польоту: | 1330 км |
Дальність польоту з ППБ: | 2520 км |
Практична стеля: | 15500 м |
Довжина: | 10,1 м |
Висота: | 3,7 м |
Розмах крила: | 10,08 м |
Площа крила: | 20,60 м² |
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: | 35° |
Двигуни: | 1xРД-45Ф |
Тяга (потужність): | 1x2700 (1x22,3 кН) |
Гарматне озброєння: | 1x37 мм Н-37Д, 2x23 мм НС-23 (або 2xНР-23 на МіГ-15біс) |
Боєзапас: | 1x40 сн., 2x80 сн |
Кількість точок підвіски: | 2 |
Підвісне озброєння: | до 200 кг бомб (2xФАБ-100) |
Історія
При створенні перших реактивних винищувачів радянські конструктори зіткнулися з проблемою відсутності потужних і надійних реактивних двигунів. Перші радянські реактивні винищувачі оснащувалися копіями трофейних німецьких двигунів БМВ-003 і ЮМО-004, крім того, було створено декілька типів дослідних і малосерійних винищувачів з комбінованою силовою установкою, а також декілька винищувачів ракетопланів. В ОКБ Мікояна у цей період були створені МіГ-9, МіГ-13 і ракетоплан І-270.
Новий етап в розвитку радянського авіабудування настав із закупівлею в Англії ТРД Роллс-ройс Дервент V і Нін. У ОКБ Мікояна опрацьовувалися два варіанти винищувача з двигуном Роллс-ройс Нін, перший з них І-320, шифр «ФН», був винищувач МіГ-9 з прямим крилом, оснащений новим двигуном, другої прогресивнішої схеми з осесиметричним розташуванням двигуна в хвостовій частині фюзеляжу і стрілоподібним крилом. Проект був позначений І-310 і отримав шифр «С». Згодом цей винищувач був позначений МіГ-15 і став наймасовішим реактивним літаком в історії літакобудування. Було випущено понад 15 тисяч машин, які надійшли на озброєння ВПС і ППО СРСР, а також військово-повітряних сил близько сорока інших країн. Перші МіГ-15 були прийняті на озброєння в 1949 році в Радянському Союзі, досі зостаються на озброєнні ВПС Північної Кореї[1].
МіГ-15 став одним з основних (поруч із F-86 Сейбр з іншого боку) винищувачів Корейської війни 1950—1953 років, застосовувався в арабо-ізраїльських війнах та в численних менш значних конфліктах по всьому світу.
Навчально-тренувальний варіант МіГ-15УТІ на багато років став основним радянським навчальним літаком, а так само країн-учасниць Варшавського договору, КНР і багато інших.
Понад півтисячі одиниць МіГ-15УТІ випущені впродовж 1950—1954 років Харківським авіазаводом.
Примітки
- Air Forces Monthly # 322 January 2015
Посилання
- МиГ-15 на сайте «Современная авиация России»
- МиГ-15 на сайте AIR VECTORS (англ.)
- МиГ-15 на сайте AIR WAR
- МиГ-15 Кубы
- Підбірка фото МіГ-15 на сайті geolocation.ws