Львівський дослідний нафтомаслозавод

Iсторiя заводу налічує понад сто рокiв. Вiн заснований у 1896 роцi як невелика «Фабрика i рафiнерiя виробiв з нафти», власниками якої були Барон, Валь та Лянсберґ. Фабрика виготовляла оливи кислотно-луж­ного очищення, бензин, дизельне паливо та свічки.[1]

1920 року за фінансової підтримки польських Крайового та Промислового банків збудовано ще й «Акційне товариство нафтового промислу та земних газів у Львові». Завод займав площу близько 4,3 гектарів. На підприємстві було 11 кубів для ректифікації нафти (по 10 м³ кожний), 13 машин для виробництва свічок, котел для плавлення парафіну та електрогенератор для вироблення струму. У котельні змонтовано два парових котли. Після реконструкції заводу нафту розганяли у двох кубах по 50 т кожний. Отримували (у %): бен­зинових фракцій, гасу та дизельного палива — по 20, циліндричної оливи — 18, машинної оливи — 15. Бензинову фракцію переганяли у котлі об’є­мом 26 м³. Освітлювальний гас та оливи проходили кислотно-лужне очищення. Відходи кислоти з гудроном у суміші з вугіллям використовували як енергетичне паливо.[1]

1931 року на підприємстві встановлено установку системи «Фостер Віллер», яка працювала циклічно: 14 днів в атмосферному та 14 днів у вакуумному режимах; реконструйовано резервуарний парк. Наступного року на заводі розпочато виробництво емульсії, до складу якої входив бензин (80 %), вода (18,5 %) та емульгатор (1,5 %) — для потреб хімічної промисловості. 1934 року здійснено розлив олив у тару та встановлено фільтрпреси. Для покращення якості бензину, його змішували з етиловим спиртом та одержували, так званий, бензин-алінізин. Тоді ж споруджено установку депарафінізації олив. Після вересня 1939 року завод націоналізовано радянською владою.[1]

За радянських часів, 1957—1992 роках — державне пiдприємство «Львiвський дослiдний нафтомаслозавод»,[2] що виготовляв широкий асортимент нафтопродуктів: дизельне паливо, мастильні оливи, додатки до них, мастила, бітуми тощо.[1] Рiшенням Державного комiтету України по нафтi i газу № 73 вiд 4 березня 1994 року шляхом перетворення державного пiдприємства «Львiвський дослiдний нафтомаслозавод», вiдповiдно до Указу Президента України вiд 15 червня 1993 року № 210/93 «Про корпоратизацiю пiдприємств»[3] створено відкрите акціонерне товариство «Львiвський дослiдний нафтомаслозавод».

У структурі створеного ВАТ «Львiвський дослiдний нафтомаслозавод» — атмосферно-вакуумна установка, уста­новки гідротехнічних рідин, з виробництва моторних олив, пластичних мастил, додатків та спеціальних олив, охолоджувальних рідин «Ольвол». Основний напрям діяльності — переробка оливних нафт українських родовищ. Асортимент продукції торгівельної марки «Ольвіт» (понад 30 видів): оливи для всіх видів техніки; спеціальна робоча гідрорідина ФМІ-ІЖ — ексклюзивна гідроемульсія для забезпечення високопродуктивної роботи гірничошахтного обладнання; мастильно-охолоджувальні рідини («Авітол 2», ОСМ-1, ОСМ-3, МОР-У); пластичні мастила «Оль­віна» (аналог солідолу). У повоєнний період завод очолювали Н. Рудакова, В. Рожин, Б. Яців, Є. Дідун, Л. Максимонько, в останні роки на ньому працювало близько 200 осіб. У 1999 року підприємство повнiстю перейшло у колективну власнiсть. Через несприятливу екологічну ситуацію низку виробництв закрили,[1] а 2009 року — за ухвалою Господарського суду Львівської області ВАТ «Львiвський дослiдний нафтомаслозавод» визнано банкрутом та розпочато процес ліквідації підприємства.[2] На «згадку» про підприємство львів'янам залишились небезпечні гудронні озера біля ЛКП «Збиранка».[4]

Територію колишнього «Львівського дослідного нафтомаслозаводу» планують впорядкувати та збудувати там житлово-офісний комплекс, що буде складатися з 8-поверхової офісної будівлі, 3-поверхового наземного паркінгу, громадських будівель на 4—5 поверхів, житлових будинків на 8—9 поверхів, багатоповерхівки адміністративно-офісного призначення; школи-ліцею на 24 класи суміщену з ДНЗ для потреб мікрорайону та комплексу «Апартамент-готелю» на 2, 11 та 17 поверхів та добудовою за межами території на 14 поверхів.[5] Упродовж квітня 2019 року тривало громадське обговорення щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території обмеженої вулицями Богдана Хмельницького, Промисловою, Равською, Діаманда та Нафтовою, на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 22.08.2018 року №  931.[6] 20 червня 2019 року на черговому засіданні виконавчого комітету Львівської міської ради затвердили детальний план забудови території обмеженої вулицями Богдана Хмельницького, Промисловою, Равською, Діаманда та Нафтовою[7]. Від 2020 року триває забудова території колишнього заводу будівельною компанією «РІЕЛ».

• Нафтова промисловість України
• Лебединський нафтомаслозавод

• Львiвський дослiдний нафтомаслозавод, ВАТ
• Львiвський дослiдний нафтомаслозавод
• ВАТ «Львiвський дослiдний нафтомаслозавод»

• Братичак М. М., Іщук Ю. Л., Макітра Р. Г., Семенюк М. В., Ярмолюк Б. М. Розділ 5. Переробка нафти і газу // Нафтогазова галузь України: поступ і особистості / За редакцією З. П. Осінчука. — Київ : Видавничий центр «Логос Україна», 2013. — С. 47—52.