Льодовиковий щит

Льодовиковий щит — маса льодовикової криги, яка має площу більш ніж 50 000 км².[1] Наразі льодовикові щити існують в Антарктиці та Гренландії. Льодовикові щити займають площу більшу ніж шельфові льодовики або гірські льодовики. Масу льоду називають льодовиковою шапкою або льодовиковим полем. Льодовикові шапки, як правило, живлять низку льодовиків по периметру.

Льодовиковий покрив Антарктиди.

Незважаючи на холодну поверхню, основа льодовикового щита в цілому досить прогрівається через надходження геотермального тепла. Саме цим, разом з підвищенням пластичності через високий тиск, пояснюється плавлення криги. Тала вода змащує льодовиковий щит, прискорюючи його рух від центру до периферії континенту. Цей процес зветься — течія льодовика.

Історія

Окрім сучасних антарктичного та гренландського щитів під час останнього льодовикового максимуму існували:

Сучасні полярні льодовикові щити є порівняно молоді у геологічному плані. Антарктичний льодовиковий щит вперше утворився у вигляді льодовикової шапки (можливо декількох) на початку олігоцену. Вона відступала і наступала багато разів аж до пліоцену, коли зайняла майже всю Антарктиду. Гренландський льодовиковий щит не розвивався до пізнього пліоцену, але утворився вельми швидко за час першого континентального заледеніння.

Антарктичний льодовиковий щит
Супутникове зображення Антарктиди.

Антарктичний льодовиковий щит є найбільшою масою льоду на Землі. Він займає площу майже 14 млн км² і містить 30 млн км³ криги. Це майже 90 % прісної води на поверхні планети і, якщо він повністю стане, рівень моря зросте на 61,1 м.[2][3]

Антарктичний льодовиковий щит ділиться Трансантарктичними горами на дві нерівні частини — Східно-Антарктичний (САЛЩ) і менший Західно-Антарктичний льодовиковий щит (ЗАЛЩ). Підвалина західної частини місцями лежить нижче рівня моря на 2500 м. Тобто він класифікується як льодовиковий щит морського дна і скидає кригу у шельфові льодовики — Росса, Ронне-Фільхнера, а також у льодовик що прямує у Море Амундсена.

Гренландський льодовиковий щит
Супутникове зображення Гренландії.

Гренландський льодовиковий щит займає близько 82 % поверхні Гренландії, якщо він стане рівень моря підніметься на 7,2 м.[2]. Гренландський щит тане зі швидкістю близько 239 км³/рік.[4][5]

Примітки
  1. (англ.) Glossary of Important Terms in Glacial Geology. Архів оригіналу за 29 серпня 2006. Процитовано 22 серпня 2006.
  2. (англ.) Some physical characteristics of ice on Earth, Climate Change 2001: Working Group I: The Scientific Basis. Intergovernmental Panel on Climate Change (IPCC)
  3. (англ.) Steig E.J., Schneider D.P., Rutherford S.D., Mann M.E., Comiso J.C., Schindell D.T. (2009). Warming of the Antarctic ice-sheet surface since the 1957 International Geophysical Year. Nature 457: 459–462. doi:10.1038/nature07669.
  4. (англ.) Greenland melt 'speeding up', BBC News, 11 August 2006.
  5. (англ.) Rasmus Benestad et al.: The Greenland Ice. Realclimate.org 2006.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.