Любочки
Лю́бочки (Leontodon) — рід трав'янистих рослин родини айстрові (Asteraceae).
Любочки | |
---|---|
Любочки щетинисті | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Підродина: | Цикорієві (Cichorioideae) |
Триба: | Cichorieae |
Рід: | Любочки (Leontodon) L. |
Види | |
79 | |
Синоніми | |
Asterothrix Cass. | |
Вікісховище: Leontodon |
Латинська назва роду походить від дав.-гр. λέων («лев») і ὀδούς («зуб»).
Систематика
У склад Leontodon донедавна включався підрід Oporinia, представники якого зараз виділені в самостійний рід Scorzoneroides[1][2] (у тому числі поширений в Україні вид любочки осінні, від якого рід Leontodon отримав свою українську назву).
Опис
Представники роду поширені здебільшого в помірних широтах північної півкулі. Ростуть на луках і в антропогенних ландшафтах, бур'яни.
Листя зібране в розетку, цільне чи перистонадрізане.
Суцвіття — кошик з жовтими чи жовтогарячими пелюстками. Обгортки кошиків черепичасті, з 1-3 рядів листків.
Плід — сім'янка з чубчиком з перистих волосків.
Використовування
Насіння представників роду є важливим джерелом корму для деяких птахів[3].
Рослини роду Leontodon (а також спорідненого роду Scorzoneroides) багаті на гіпокретеноліди, унікальні сесквітерпенові лактони гваянового типу[4]. Окрім того, виявлені в них похідні фенольних сполук включають флавоноїди лютеолінового типу, а також деривативи кавової і хінної кислот, такі як хлорогенова кислота й цинарин. Вони містять також таку похідну кавової і винної кислоти, як цихоринова кислота[5][6].
У харчуванні
На Криті рослину Leontodon tuberosus (місцеві назви грец. γλυκοβύζια, «гліковізія», γλυκοράδικα, «глікорадіка», βυζάκια, «візакія») використовують у місцевій кухні: коріння їдять сирим, а листя парять[7].
Салати готують з молодих розеткових листків, що не встигли огрубіти. Придатні для всіляких овочевих сумішей.[8]
Види
Згідно з інформацією бази даних The Plant List (2013), рід включає 79 видів [9].
- Leontodon alpestris
- Leontodon alpinus
- Leontodon ambiguus
- Leontodon anomalus
- Leontodon apulus
- Leontodon asperifolius
- Leontodon asperrimus (Willd.) Endl., 1842 — любочки сильношерехаті
- Leontodon atlanticus
- Leontodon balansae
- Leontodon berinii
- Leontodon biscutellifolius Heldr. ex Boiss., 1849 — любочки шерехаті
- Leontodon borbasii
- Leontodon boryi
- Leontodon bourgaeanus
- Leontodon brancsikii
- Leontodon calvatus
- Leontodon caucasicus (M.Bieb.) Fisch., 1812 — любочки кавказькі
- Leontodon collinus
- Leontodon crispus — любочки кучеряві
- Leontodon croceus — любочки шафранові
- Leontodon dandaleus
- Leontodon dentatus
- Leontodon djurdjurae
- Leontodon dubius
- Leontodon ehrenbergii
- Leontodon eriopodus
- Leontodon farinosus
- Leontodon filii
- Leontodon froedinii
- Leontodon gaussenii
- Leontodon glaber
- Leontodon glaberrimus
- Leontodon graecus
- Leontodon hellenicus
- Leontodon hirtus
- Leontodon hispidaster
- Leontodon hispidus L., 1753 — любочки шорсткі
- Leontodon hugueninii
- Leontodon hyoseroides
- Leontodon incanus
- Leontodon intermedius
- Leontodon jouffroyi
- Leontodon kaiseri
- Leontodon kerneri
- Leontodon kotschyi
- Leontodon kulczynskii
- Leontodon kunthianus
- Leontodon laciniatus
- Leontodon laconicus
- Leontodon lannesii
- Leontodon libanoticus
- Leontodon lucidus
- Leontodon macrorrhizus
- Leontodon maroccanus
- Leontodon megalorrhizus
- Leontodon molineri
- Leontodon montanus — любочки гірські
- Leontodon nivatensis
- Leontodon oxylepis
- Leontodon pinetorum
- Leontodon pinnatifidus
- Leontodon pitardii
- Leontodon pratensis
- Leontodon preslii
- Leontodon reboudianum
- Leontodon repens — любочки повзучі
- Leontodon rigens
- Leontodon rosani
- Leontodon ruthii
- Leontodon saxatilis Lam., 1779 — любочки скельні
- Leontodon siculus
- Leontodon sooi
- Leontodon stenocalathius
- Leontodon subincanus
- Leontodon sublyratus
- Leontodon taraxacoides — любочки кульбабові
- Leontodon tenuiflorus
- Leontodon tingitanus
- Leontodon tomentosus
- Leontodon tuberosus L., 1753
- Leontodon tulmentinus
- Leontodon uliginosus
- Leontodon vegetus
Примітки
- Rosabelle Samuel; Walter Gutermann; Tod F. Stuessy; Claudete F. Ruas; Hans-Walter Lack; Karin Tremetsberger; Salvador Talavera; Barbara Hermanowski та ін. (2006). Molecular phylogenetics reveals Leontodon (Asteraceae, Lactuceae) to be diphyletic. American Journal of Botany 93: 1193–1205. PMID 21642184. doi:10.3732/ajb.93.8.1193.
- Greuter, W.; Gutermann, W.; Talavera, S. A preliminary conspectus of Scorzoneroides (Compositae, Cichorieae) with validation of the required new names (PDF). Willdenowia 36: 689–692. ISSN 0511-9618. doi:10.3372/wi.36.36204. Архів оригіналу за 6 березня 2012.
- D. L. Buckingham; W. J. Peach (2005). The influence of livestock management on habitat quality for farmland birds. Animal Science 81: 199–203. doi:10.1079/asc50700199.[недоступне посилання з 01.12.2017]
- Zidorn, C. (2008). Sesquiterpene lactones and their precursors as chemosystematic markers in the tribe Cichorieae of the Asteraceae. Phytochemistry 69: 2270–2296. ISSN 0031-9422. doi:10.1016/j.phytochem.2008.06.013.
- Zidorn, C.; Stuppner, H. (2001). Evaluation of chemosystematic characters in the genus Leontodon. Taxon (IAPT, Vienna) 50: 115–133. ISSN 0040-0262. doi:10.2307/1224515.
- Sareedenchai, V.; Zidorn, C. (2010). Flavonoids as chemosystematic markers in the tribe Cichorieae of the Asteraceae. Biochemical Systematics and Ecology (Amsterdam, The Netherlands) 38: 935–957. ISSN 0305-1978. doi:10.1016/j.bse.2009.09.006.
- Kleonikos G. Stavridakis; Κλεόνικος Γ. Σταυριδάκης (2006). Wild edible plants of Crete - Η Άγρια βρώσιμη χλωρίδα της Κρήτης. Rethymnon Crete. ISBN 960-631-179-1.
- М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.41
- Leontodon. The Plant List. Version 1.1. 2013. Процитовано 4 жовтня 2016. (англ.)
Джерела
- Мусина Л. С. Род Кульбаба // Биол. флора Моск. обл. — М.: Изд-во МГУ, 1993. — Вып. 9, ч. 2. — С. 94—101.