Пер Франції

Пери Франції (фр. Pairie de France) — у 1180 — 1830 роках група найбільших феодалів, прямих васалів корони Франції. Первинно складалось із дванадцяти перів: шести церковних і шести світських. Пери мали привілеї поставати тільки перед судом перів. Натомість вони складали омаж королю Франції, у якого перебували в ленній залежності. З 1180 року пери почали брати участь у церемонії коронації короля Франції.

Поступово зі згасанням феодалізму та з приходом абсолютистських тенденцій роль інституту перства втратила колишнє значення. Король за своєю милістю міг звести в пери Франції навіть простого дворянина, «прив'язавши» його до володіння-перства, що вже існувало, або надавши його землям статусу перства. З того моменту перство стало тільки почесним титулом і не більше (на відміну від перства в Англії), за винятком того, що за перами зберігалось право бути присутніми в паризькому парламенті й бути осудними королівським судом.

1814 року Людовик XVIII створив за англійською моделлю палату перів, яка стала одним з інститутів законодавчої влади країни. За часів Ста днів Наполеон I також призначав перів Франції. Друга Реставрація 1815 року відновила палату перів (при цьому титул пера міг передаватись у спадщину). Після Липневої революції 1830 року король Луї-Філіп зберіг палату перів, проте ліквідував спадковість перства.