Людська ситуація

Людська ситуація або Людська умова (фр. La Condition humaine, англ. Human condition) — міждисциплінарне поняття, яке описує умови людського існування. Включає такі характеристики, ключові події і ситуації, як народження, дорослішання, емоційність, прагнення, конфлікти і смерть. Людська ситуація відображає стан невпорядкованості і фізичної безглуздості людини в спробах усунути занепокоєння, пов'язане з пошуком сенсу життя, неминучістю ізоляції і, в кінцевому рахунку, смерті. Термін відображає абсолютну фізичну залежність розуму від тіла, в той час як розум має ілюзії влади над тілом і навколишнім середовищем. Людська ситуація найбільш виразна в моменти ослаблення або руйнування цих ілюзій під дією зовнішніх чинників, наприклад, хвороб, інвалідності, катастроф, насильства, позбавлення волі і т. д. Позитивна емоційна сторона людських умов характеризується моментами ейфорії, всепоглинаючої любові і ілюзії злиття зі світом.

Людська ситуація розглядається в релігії, філософії, історії, мистецтві, літературі, психології. Її можна розглядати як характеристику сумбурної або упорядкованої культурою взаємодії із зовнішнім світом і самим собою. Вона принципово відрізняється від несвідомого стану тваринного, якого не терзають проблеми самовизначення, обмеженості тіла, соціальних ролей і т. д. Універсальність поняття людської ситуації пояснюється незалежністю екзистенціальної психологічної напруги від культури, раси, статі і т. д. Людська умова може розглядатися як фундаментальне джерело виникнення релігій і мистецтва. У цьому ключі вони є спробами інтелектуальної вирішеності глобальної невизначеності людини і людства.

Раннє використання терміна датується 1933 роком — книга Андре Мальро «La Condition humaine» і однойменна картина художника Рене Магрітта « Умови людського існування». У сучасній філософії проблема людської ситуації знаходиться в центрі уваги Мартіна Хайдегера, Теодора Адорно, Ханни Арендт, Ролана Барта, Еріха Фромма, Джорджо Агамбена і ін.[1] Людська ситуація є однією з тем психологічних і антропологічних досліджень, наприклад, книги Ернеста Беккера «Заперечення смерті», а також течій в мистецтві, простежується у творах Френсіса Бекона і Дем'єна Херста. У кінематографі спробами дослідження є драма Ларса Фон Трієра « Меланхолія» і фільм Терренса Маліка « Древо життя».