Люксембург Аркадій Петрович

Аркадій Люксембург народився в 1939 році. Після закінчення середньої спеціальної музичної школи по класу фортепіано, теорії і композиції вступив до Молдавської державної консерваторії та закінчив її по класу композиції у Соломона Лобеля в 1964 році. Дипломною роботою був 1-й концерт для фортепіано з оркестром.

Працював викладачем музично-теоретичних дисциплін і композиції в музичному училищі ім. Няги (нині музичний коледж ім. Штефана Няги, (1962—1990 рр.), Кишинівської консерваторії (AMTAP) (1967—1972 рр.). Також з 1961 по 1964 роки працював у середній спеціальній музичній школі ім. Коки (нині ліцей ім. Порумбеску).

Серед вихованців — композитор Володимир Чолак, співачки Надія Чепрага, Софія Ротару та інші.

А. Люксембург — автор підручників і методичних посібників з теорії музики, гармонії і сольфеджіо, був музичним керівником естрадних ансамблів «Людмила» і «Мажория», дипломантом конкурсу «Алло, ми шукаємо таланти».

З 1990 по 1995 рік А. Люксембург працював викладачем теорії музики і фортепіано в Єрусалимському педагогічному коледжі імені Давида Єліна.

В даний час живе в Сан-Дієго, працює в Державному університеті Сан-Дієго, Меса Коледжі і Каліфорнія Балеті.

Його музику в Сан-Дієго виконували оркестри «Нью Сіті Синфонія» (сюїта № 2 для струнних), «Тиферет Ізраїл Оркестрі» («Елегія і Регтайм», «Гумореска» для оркестру), «Оркестр Пойнт Лома» (сюїта № 1 для струнного оркестру).

Член Спілки композиторів Молдови, СРСР, Ізраїлю, і ASCAP (США).

Заслужений діяч мистецтв Молдавської РСР.

Аркадій Люксембург — автор симфонічної картини «Андрієш» за мотивами казок Е. Букова, симфонієти для оркестру, симфонії для струнного оркестру «Пам'яті Жертв Голокосту», яка написана під впливом образів жертв Голокосту музею Катастрофи в Єрусалимі. Вперше її виконав та записав Румунський симфонічний оркестро у Бухаресті).

Також А.Люксембург - автор двох фортепіанних концертів і концерту для віолончелі з оркестром (перший виконавець — Іон Жосан), двох сюїт для струнного оркестру, «Молодіжної увертюри», «Варіацій» для оркестру, «Гуморески» для оркестру, «Елегії і Рэгтайма» для оркестру, симфонічної балади для голосу з оркестром на вірші А. Кодру, творів для фортепіано: сюїти «Акварелі», «Пам'яті Гершвіна», «Пам'яті Шостаковича», п'єс для фортепіано, струнних і духових інструментів, ансамблів, хорів, музики до фільмів.

У своїй творчості А. Люксембург використовує молдавський і американський фольклор та його гумористичні образи («Симфонієта», «Гумореска» для оркестру та інших інструментів), джазові елементи («Елегія і Регтайм» для оркестру, Сюїта № 2 для струнних, Сюїта № 2 для струнного квартету, Сюїта для фортепіано «Пам'яті Гершвіна», «Прелюди» для фортепіано, Сюїта для ансамблю саксофонів, Сюїта для скрипки і фортепіано, Сюїта для віолончелі та фортепіано, Сюїта для кларнета і фортепіано), а також сучасні музичні засоби, серійну техніку.

Виконавці естрадних пісень композитора — Надія Чепрага, Іон Суручану, Ольга Чолаку, Анастасія Лазарюк, Аура, ансамбль «Контемпоранул» (згодом «Норок»), хорова капела «Дойна».

А. Люксембург — автор популярних естрадних пісень «În Moldova mea frumoasă» — «В моїй красивій Молдавії», «Băieţii veseli» — «Веселі хлопці», «My San Diego» — «Мій Сан Дієго».

• для симфонічного оркестру — картина «Андрієш» (за мотивами молдавських народних казок, 1962), Симфонієта (1970);
• для голосу та симфонічного оркестру — Балада (слова А. Кодру, 1975);
• для струнного оркестру — Прелюдія (1967), Чотири молдавські мелодії (1971);
• для фортепіано та симфонічного оркестру — Концерт № 1 (1965), Юнацький концерт № 2 (1975);
• для струнного квартету — Сюїта (1967), 12 прелюдій (1971);
• для 3 труб і фортепіано — П'єса (1975);
• для скрипки і фортепіано — Молдавський танець (1960);
• для віолончелі та фортепіано — Дві п'єси (1976);
• для альта і фортепіано — Вокаліз (1960), Балада (1976);
• для кларнета і фортепіано — Скерцо (1962), Гумореска (1976);
• для труби і фортепіано — Сюїта (1975);
• для тромбона (або туби) і фортепіано — Прелюдія (1975);
• для контрабаса — Гумореска (1976);
• для голосу і фортепіано — романси на слова Р. Бернса і молдавських поетів;
• пісні на слова радянських поетів, в тому числі «Батьківщина твоя» (Миколи Дорізо), «Пам'ять» (М. Танка), «В моїй красивій Молдавії» (Р. Мирона), «Хлопці Молдови» (С. Гімпу), «Росія» (В. Духанина), «Залізна лінія» століття (Ю. Павлова), «Молдова» (Ю. Павлова);
• Музика до фільмів — «Олександр Племєдялє» та ін.