Чепрага Надія Олексіївна

Надія Чепрага народилася 1 вересня 1956 року в селі Респопень Шолданештського району Молдавської РСР. Батько — Олексій Павлович Чепрага (Герой Соціалістичної Праці, кавалер Ордена Леніна), мати — Зінаїда Діонісівна Чепрага.

Після виступу на фестивалі пісні в четвертому класі, вона стає солісткою самодіяльного колективу «Думбрава», названого по імені річки, що протікає через її рідне село. У шостому класі вона знялася в короткометражному фільмі студії «Телефільм Кишинеу» «На збиранні винограду» в ролі солістки ансамблю.

У дев'ятому класі Надія Чепрага дебютувала в одній з популярних дитячих передач «Будильник» з піснею «Веселе весілля» на власні слова і музику Євгена Доги. Незабаром Надія бере участь у передачі Центрального телебачення «Екран збирає друзів». Після цього її запросили в оркестр Центрального Телебачення і Всесоюзного радіо під керуванням Ю. В. Силантьєва, разом з яким вона записала для первомайського «Блакитного вогника» свою першу пісню «Весела весілля».

У 1972 році Народний артист СРСР І. М. Туманов запросив Надію Чепрагу на гастролі у Францію, де вона бере участь у фестивалі народної пісні і отримує Золоту медаль. З піснею «Хлопець з Парижа» дебютує в залі «Олімпія». У 1973 році 21-річна Надія Чепрага виступає на X Всесвітньому фестивалі молоді і студентів у Берліні. За пісню «Дойна» отримала звання лауреата і Золоту медаль у конкурсі фолк-музики. У тому ж році вийшла перша платівка-міньйон «Струни гітари» з піснею Євгена Доги на слова В. Лазарєва «Весна — ровесниця любові» у виконанні Надії Чепраги.

Надія Чепрага була солісткою естрадно-симфонічного оркестру республіканського Держтелерадіо, де пропрацювала 10 років. У 1973—1977 роках навчалася у музичному училищі ім. Штефана Няги на факультетах вокалу хорового диригування. У 1977—1982 роках — навчається в Державній консерваторії імені Гавриїла Музіческу в Кишиневі по класу вокалу і хорового диригування.

У ці роки співачка бере участь у численних конкурсах, фестивалях, телепередачах. Вона стає лауреатом фестивалю «Вежі Вільнюса-74» (Литовська РСР), дипломантом конкурсу «З піснею по життю» (1976, спеціальний приз за артистичність і телегенічність), лауреатом телефестивалю «Зірка Болгарії», переможницею фестивалю «Інтерталант» (1977, Чехословаччина), лауреатом Всесвітніх фестивалів молоді і студентів у Берліні (1973), Гавані (1978), Москві (1985, за виконання пісні «Візьмемося за руки, друзі» разом з американським співаком Діном Рідом) і Пхеньяні (1989). У Пхеньяні Надія Чепрага під час урочистого відкриття та закриття фестивалю виконала фестивальний вальс на корейській мові. У 1988 році на фестивалі радянсько-лаоської дружби разом з лаоським співаком Нгуєн Тняном завершує фестиваль національною лаоською піснею.

З 1977 року Чепрага постійно бере участь у концертах «Пісня року». Після виконання пісні «Мені приснився шум дощу» в передачах «Блакитний вогник» і «Пісня-77», яка стала своєрідним «гімном» космонавтів, про співачку дізнався весь Радянський Союз. У 1980 році Надія Чепрага брала участь у ювілейному фестивалі «Сопот» та у культурній програмі «Олімпіада-80» в Москві. У 1986 році взяла участь у заключному гала-концерті Ігор доброї волі. Чепрага була почесним гостем фольклорного фестивалю «Мелодії серця» в Сан-Франциско (1993, Приз глядачів за пісню «Хава-нагіла»), конкурсу «Вінок пісень» (1994, Лос-Анджелес) та фестивалю «Голос Сінгапуру» (1994, Срібна медаль за пісню «Жайворонок»).

Чепрага знялася в 7 фільмах на Центральному телебаченні СРСР, 11 фільмах на телерадіо Молдови: «На зборі винограду», «Дністровські мелодії», «І славний день настав», «Шість років з дому», «Надія Чепрага», «Зустріч з Н. Чепрагою» (1982), «Ескізи до портрета» (1992), «Дві руки, серце і корона» (1998, студія «Дінейр-фільм», США) та інші. На пісні «Три лілії», «Покатай мене, кучерявий», «Ошуканець і дурисвітка», «Рома-Роман», «Ти чужий», «Вітерець», «Раба кохання» і «Не забувайте» зняті відеокліпи. У фондах Центрального телебачення, Всесоюзного радіо і телерадіо Молдови зберігаються близько 200 виконаних Надією Чепрагою пісень.

Надія Чепрага — член Міжнародного союзу діячів естрадного мистецтва, член Московського ділового жіночого клубу «Вера», клуба «Ротарі». Голова журі в конкурсі молодих виконавців естрадною пісні «Россия в сердце и судьбе».

У 2001 році на телеканалі НТВ вийшов документальний фільм «Два береги Надії Чепраги».

У 2011 році випуск авторської програми Олега Нестерова «По хвилі моєї пам'яті» (Канал «Время» — Первый канал. Всемирная сеть) був присвячений Надії Чепразі.

Чоловік — Литвинов Євген Олександрович, доктор економічних наук, професор.

Син — Литвинов Іван Євгенович, студент.

У вільний час захоплюється шиттям, любить гарні книги, фільми, музику. Серед улюблених артистів: Н. Крючков, М. Ладиніна, Л. Смирнова, Є. Леонов, М. Пуговкін. Займається бігом, гімнастикою, плаванням.

Надія Чепрага зібрала унікальний домашній музей — понад 300 пар взуття, в яких виступала на концертних майданчиках. Серед домашніх улюбленців — два коти і кокер-спанієль Енні.

• 1980 рік «Заслужена артистка Молдавської РСР».
• 1988 рік «Народна артистка Молдавської РСР».
• 1999 рік підписаний Указ про присвоєння Надії Чепразі почесного звання «Заслужена артистка Російської Федерації».
• 2003 рік Надія Чепрага нагороджена Орденським Золотим Хрестом «За самовіддану працю на благо Росії».
• 2004 рік отримує диплом уряду Москви за участь у щорічній благодійній програмі «Діти Миру і Добра».
• 2005 рік нагороджується Золотою медаллю до 100-річчя М. О. Шолохова за активну участь у фестивалі «Шолоховська весна».
• 2007 рік отримала медаль Префекта Південно-Східного району Москви за внесок в розвиток.
• 2008 рік нагороджена вищою громадською відзнакою — орденом «Катерина Велика» I ступеня.

• «Вири» (А. Морозов — А. Поперечний)
• «Симфонія почуттів» (В. Теодорович — Г. Вієру)
• «Незаміжня» (А. Морозов — А. Поперечний)
• «В краю рідному» (Н. Чепрага — Н. Дабіжа)
• «А у мене тільки ти» (В. Єнакі — Н. Зінов'єв)
• «Затоплений човен» (А. Мажуков — Н. Зінов'єв)
• «Перекоти-поле» (А. Луньов — Л. Козлова)
• «Селяночка» (Молдовська народна)
• «Ось яка вона» (Я. Райбург — М. Таніч)

1. 19?? — На зборі винограду («Телефільм — Кишинеу»)
2. 1973 — Дністровські мелодії («Телефільм — Кишинеу»)
3. 1978 — Казка як казка (художній музичний фільм)
4. 1982 — Зустріч з Надією Чепрагою (Фільм-концерт, ЦТ)
5. 1984 — Співає Надія Чепрага (Фільм-концерт, ЦТ)
6. 1992 — Ескізи до портрету (Фільм-концерт, ЦТ)
7. 1998 — Дві руки, серце і корона (студія «Дінейр-фільм», США)
8. 2001 — Два береги Надії Чепраги (НТВ)
9. 2005 — Кулагін і партнери (Серіал)

• Офіційний сайт Надії Чепраги
• Офіційний фан-клуб «Золотий Зорепад»

1. Румунська Вікіпедія — 2003.
   d:Track:Q199864