Люсьєн Деліль

Люсьєн Деліль (фр. Lucienne Delyle, 16 квітня 1917, Париж — 10 квітня 1962, Монте-Карло) — французька співачка. Пісня Mon Amant de Saint-Jean (1942) зробила її однією з найпопулярніших співачок країни 1940-50-х років.

Люсьєн Деліль
фр. Lucienne Delyle
Основна інформація
Дата народження 16 квітня 1913(1913-04-16)[1]
Місце народження XIV округ Парижа, Париж, Франція
Дата смерті 10 квітня 1962(1962-04-10)[2][1] (48 років)
Місце смерті Монте-Карло
Громадянство Франція
Професії співачка, акторка
Жанри шансон
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Народившись у Парижі, вона отримала освіту фармацевта. Будучи фармацевтом за освітою[3], вона захоплювалася співом, поки одного разу в 1939 році її не почув господар місцевої радіостанції Жак Канетті. Саме тоді і почалася її кар'єра співачки.

Того ж року її перші записи, зокрема романтично-поетичний вальс Sur les quais du vieux Paris, підняли її до звання популярних французьких співаків[4] Дві інші пісні, Elle fréquentait la rue Pigalle і Je n'en connais pas la fin були запозичені з репертуару Едіт Піаф[5][6]

У 1940 році вона вийшла заміж за джазмена Еме Бареллі (1917—1995), який керував її кар'єрою все життя. У них народилася дочка Мінуш (1947—2004), яка згодом теж стала співачкою.

Після запису пісні «Mon Amant De Saint-Jean» (1942) Люсьєн Деліль стала однією з найпопулярніших французьких співачок. У 1953 році разом з молодим ще Жильбером Беко виступила в знаменитому концертному залі «Олімпія»[7].

У кінця 50-х років вона перенесла лейкемію, і її кар'єра швидко спадала. У 1960 році вона дала заключну серію концертів на сцені музичного залу Бобіно.

Померла в Монте-Карло, Монако, в 1962 році.

Джерела

Bibliographe
  • Gianni Lucini, Luci, lucciole e canzoni sotto il cielo di Parigi — Storie di chanteuses nella Francia del primo Novecento), Novara, Segni e Parole, 2014, 160 p. ISBN 978-8890849442

Примітки
  1. Discogs — 2000.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Lucienne Delyle, hirondelle des faubourgs, movie-musical-world, 4 avril 2009.
  4. Lucienne Delyle, dutempsdescerisesauxfeuillesmortes.net.
  5. Biographie de Lucienne Delyle, chantefrance.com.
  6. Philippe Laxague, Lucienne Delyle, radiopluriel.fr, 30 mai 2019.
  7. Pierre Perret, A Capella, Cherche Midi, 2011, 328 pages (version Google, non paginée)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.