Люсі Ворслі

Ворслі розпочала свою кар'єру влітку 1995 року як куратор історичної садиби у Мілтоні[4] поблизу Абінгдона[5]. З 1996 по 2002 рік — інспектор історичних будівель в English Heritage у регіоні Східний Мідленд. Під час роботи інспектором, вона вивчала життя Вільяма Кавендіша, 1-го герцога Ньюкасла та написала довідник по замку Болсовер, резиденції герцога. У 2001 році вона отримала ступінь доктора філософії в університеті Сассекса[6].

Протягом 2002—2003 років Люсі працює керівником проєктів та наукових досліджень музеїв Глазго[7][8], перш ніж стати головним куратором історичних королівських палаців.

У 2005 році обрана провідним науковим членом Інституту історичних досліджень Лондонського університету; також її призначили запрошеним професором Кінгстонського університету[9].

У 2011 році Ворслі презентувала чотирисерійний телевізійний серіал «Якби стіни могли говорити» (англ. If Walls Could Talk), в якому досліджується історія британських будинків — від сільських котеджів до палаців[10].

2012 року Люсі представила трисерійний серіал «Жінки епохи Реставрації» (англ. Harlots, Housewives and Heroines) — про життя жінок після громадянської війни та реставрації Карла II[11].

Її серіал 2013 року «Дуже британське вбивство» (англ. A Very British Murder) досліджує «хворобливу національну одержимість» вбивством через призму низки гучних випадків XIX століття[12].

2014 року її трисерійний серіал «Перші Георги: німецькі королі, які зробили Британію» (англ. The First Georgians: The German Kings Who Made Britain) досліджував внесок німецьких королів Георга І та Георга II. Серіал пояснював, чому Ганноверського Георга І обрали британським монархом, і як успадкував престол його зовсім інший син Георг II, і чому без них теперішнє Сполучене Королівство могло б бути зовсім іншим. Серіал підкреслює позитивний вплив цих королів, одночасно демонструючи недоліки кожного з них[13].

У січні 2016 року презентувала документальний серіал з трьох частин «Царська імперія: Росія Романових з Люсі Ворслі» (англ. Empire of the Tsars: Romanov Russia with Lucy Worsley)[14].

2019 року Люсі Ворслі представила серіал «Найбільші вигадки американської історії» (англ. American History's Biggest Fibs) в якому вона розглядає історію заснування нації і американську революцію, громадянську війну, та холодну війну[15].

Ворслі видала низку книг, багато путівників по будинках тощо. «Придворні: Таємна історія георгіанського суду» (англ. Courtiers: The Secret History of the Georgian Court) (2011) та «Королева Вікторія: дочка, дружина, мати, вдова»[16] (англ. Queen Victoria: Daughter, Wife, Mother, Widow) (2019) — її останні роботи з історії. У 2014 році BBC Books видало її книгу «Дуже британське вбивство», засновану на однойменному серіалі[17]. У квітні 2016 року Ворслі опублікувала свій дебютний дитячий роман «Еліза Роуз» (англ. Eliza Rose)[18][19]. У 2017 році опублікувала біографію Джейн Остін під назвою «В гостях у Джейн Остін: біографія» (англ. Jane Austen at Home: A Biography)[20].

• У липні 2015 року стала почесним доктором літератури в університеті Сассекса[21].
• У 2018 році затверджена офіцером Ордена Британської імперії (OBE) за заслуги перед історією та спадщиною. Церемонія відбулася у Букінгемському палаці 16 листопада 2018 року[22].