Лівшиць Михайло Самойлович
| Лівшиць Михайло Самойлович | |
|---|---|
| Народився |
4 липня 1917[1] Покотилове, Уманський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер |
30 березня 2007[1] (89 років) Тель-Беер-Шева, Беер-Шева, Ізраїль |
| Країна |
 СРСР,  Ізраїль |
| Діяльність | математик, викладач університету |
| Alma mater | Одеський національний університет імені І. І. Мечникова |
| Заклад | Університет Бен-Гуріона, Одеський державний екологічний університет, Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського і ХНУ імені В. Н. Каразіна |
| Посада | професор |
| Ступінь | доктор фізико-математичних наук (1945) |
| Науковий керівник | Крейн Марко Григорович[2] |
| Аспіранти, докторанти | Vladimir Aleksandrovich Scherbinad[2], Eduard Ruvimovich Tsekanovskiid[2], Victor Vinnikovd[2], Lev Aronovich Sakhnovichd[2], Anatoliy Rutkasd[2] і Vadim Dikarevd[2] |
Михайло Самойлович Лівшиць (4 липня 1917 — 30 березня 2007) — математик, доктор фізико-математичних наук, професор.
Біографія
М. С. Лівшиць народився 4 липня 1917 року у містечку Покотилове Уманського повіту Київської губернії.
В 1938 році закінчив Одеський державний університет.
В 1945 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук. В 1947 році присвоєно вчене звання професора.
В 1945—1957 роках викладав в Одеському гідрометеорологічному інституті. Одночасно був професором Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського, в якому у 1947—1948 роках завідував кафедрою математики.
В 1957—1962 роках завідував кафедрою вищої математики Харківського гірничого інституту. В 1962—1975 роках працював професором Харківського державного університету, а у 1975—1978 роках — професором Тбіліського інституту сільськогосподарського машинобудування.
В 1978 році емігрував до Ізраїлю, де викладав в університеті Бен-Гуріона.
Помер 30 березня 2007 року в м. Беєр — Шева, Ізраїль.
Наукова діяльність
Є засновником спектральної теорії несамоспряжених та неунітарних операторів, в основу якої було покладено поняття характеристичної функції оператора.
Праці
- Об одном классе линейных операторов в гильбертовом пространстве/ М. С. Лившиц. //Математический сборник. — 1946. — Т. 19 (61). — С. 239—260.
- К теории изометрических операторов с равными дефектными числами/ М. С. Лившиц.// Доклады Академии Наук СССР. — 1947. — Т. 58. — № 1. — С. 13—17.
- К теории элементарных делителей неэрмитовых операторов/ М. С. Лившиц.// Доклады Академии Наук СССР. — 1948. — Т. 60. — № 1. — С. 17—20.
- Изометрические операторы с равным и дефектными числами, квази — унитарные операторы/ М. С. Лившиц.// Математический сборник. — 1950. — Т. 26 (68) 2. — С. 247—264.
- Теорема умножения характеристических матриц — функций/М. С. Лившиц, В. П. Потапов.// Доклады Академии Наук СССР. — 1950. — Т. 72. — № 4. — С. 625—628 .
- О спектральном расположении линейных несамосопряженных операторов/ М. С. Лившиц// Математический сборник. — 1954. — Том 34 (76). — № 1. — С. 145—199.
- Открытые системы как линейные автоматы/ М. С. Лившиц.//Извсетия Академии Наук СССР. Сер. Математика. — 1963. — Том 27. — Вып. 6. — С. 1215—1228.
- Операторы, колебания, волны. Открытые системы./М. С. Лившиц. — М.: Наука, 1966. — 300 с.
- О неунитарных представлениях групп/М. С. Лившиц.//Функциональный аналіз и его приложения. — 1969. — Том 3. — Вып. 1. — С. 62 — 70.
- Теория операторных узлов в гильбертовых пространствах/М. С. Лифшиц, А. А. Янцевич. — Харьков: ХГУ, 1971. — 160 с.
Джерела та література
- Дубовой В. К., Золотарев В. А., Янцевич А. А., Руткас А. Г. Михаил Самуилович Лившиц (04.07.1917 — 30.03.2007) // Журнал математической физики, анализа, геометрии. – 2007. — Т. 3. — Вып.4. — С. 490—495.
- Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського: Історичний поступ. Сучасність. Майбутнє. / О. Я. Чебикін, І. А. Болдирєв та ін. — Одеса, 2007. — С. 64.
- Наукові школи Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського. — Одеса: Фаворит, 2007. — С. 85.
- Рыжий В. С. Из истории механико-математического факультета Харьковского университета (до 2011 года). — Харьков: ХНУ, 2014. — С. 265—282.
Посилання
- Рижий В. С. Лівшиць Михайло Самойлович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
Примітки
- Архів історії математики Мактьютор
- Математична генеалогія — 1997.