Лігроїн

Слово «лігроїн» запозичене до української з французької мови. Походження французького ligroïne неясне, можливо, воно пов'язане з давньогрецьким λιγυρός («ясний», «чистий»). У сучасній французькій мові, рівно як і у більшості європейських мов, цю речовину звуть «нафтою» (фр. naphtha, англ. naphtha, італ. nafta, нім. Naphtha). Ці слова є похідними від латинської назви одної з нафтових фракцій naphtha, запозиченої з давньогрецької νάφθα («нафта», «одна з нафтових фракцій»).

Прозора жовтувата рідина. Раніше вироблялася головним чином як моторне паливо для тракторів. У зв'язку з переведенням тракторного парку на дизельні двигуни лігроїн як моторне паливо втратив своє значення.

Перша згадка про лігроїн належить до I століття н. е. Пліній Старший уживає щодо нього слово «naphtha». Його також використовували алхіміки для позначення різних рідин з низькою температурою кипіння.

Лігроїн слугував паливом для першого автомобіля Карла Бенца у подорожі, здійсненій його дружиною в рекламних цілях, у серпні 1888 року. Продавався в аптеках як засіб для чищення.

Основне застосування — як сировини для нафтохімічної промисловості, при виробництві олефінів в парових крекінг-установках. Також використовується для виробництва бензину, як сама добавка, а також як сировина для виробництва високооктанових добавок. Лігроїн використовують як дизельне паливо або розчинник у лакофарбовій промисловості. Може застосовуватися як паливо для спеціальних ламп, для видалення жирних плям. Екстрагент лігроїну на основі газових конденсатів може бути використаний як наповнювач рідинних приладів, наприклад манометрів.

При виробництві Нафти використовується наступна класифікація:

• Легкий лігроїн (англ. light naphtha) — лігроїн, який не містить олефінів;
• Легкий прямогінний лігроїн (light virgin naphtha);
• Важкий лігроїн (heavy naphtha);
• Неочищений лігроїн (full range naphtha);
• Лігроїн у широкому розумінні (naphtha open specification) — продукт з недостатньо визначеними характеристиками якості.

• Молекулярна маса — в діапазоні 100—215 г/моль;
• густина — в діапазоні 0,75—0,85 г/см³;
• температура кипіння — в діапазоні 120—240 °C;

Види лігроїну розрізнюються між собою:

• густиною;
• результатами аналізу на вміст парафіну, ізопарафінів, олефіну і ароматичних речовин;
• тиском насиченої пари за Рейдом;
• вмістом сірки;
• кількістю кисневмісних добавок і ртуті, які можуть впливати на хімічні установки.