Ліптовський Мікулаш

Ліпто́вський Мікула́ш (Ліпто́вски-Мікула́ш; словац. Liptovský Mikuláš,  вимовафайл, до 1952 р. словац. Liptovský Svätý Mikuláš, нім. Liptau-Sankt-Nikolaus, Sankt Nikolaus in der Liptau, угор. Liptószentmiklós) — місто, громада в окрузі Ліптовський Мікулаш, Жилінський край, центральна Словаччина. Розташоване між Високими Татрами та Низькими Татрами, на річці Ваг. Кадастрова площа громади — 69,968 км².

містечко
громада Словаччини
Ліптовський Мікулаш
словац. Liptovský Mikuláš  [?]

±к:нп, засновані 1286 ±к:нп, засновані 1286

герб
Костел св. Мікулаша
Костел св. Мікулаша
Основні дані
49°05′03″ пн. ш. 19°36′08″ сх. д.
Країна  Словаччина
Край Жилінський
Округ Жилінський край → SPARQL ←
Столиця для Ліптовский Мікулаш
Перша згадка 1286
Засновано 1286
Сусіди за кадастром 
Ліптовський Трновець Бобровец (Словаччина) Ветерна Поруба
Ґаловани Бенядікова
Святи Кріж Деменовска Доліна Заважна Поруба
Водойма Ваг (річка)
Висота над р.м. 577 м
Площа 70,109 км²
Населення 32 593 осіб (30 червня 2009)
Міста-побратими Кішкйорйош, Каламарія, Опава, Кемі
Телефонний код +421-044
Автомоб. ном. LM
Поштовий індекс 031 01
Місцева влада
Вебсторінка mikulas.sk
Приматор[1] Александер Слафковски, Ján Blcháč
Ідентифікатори і посилання
код LAU (NUTS) SK510262[2]
OpenStreetMap ↑388199 ·R (Жилінський край)
GeoNames 3059049
Транспорт, відстані
До крайового центру
До Братислави
 — фізична 212 км
Карта
Ліптовський Мікулаш (Жилінський край)
Джерела:
    •  Ліптовський Мікулаш у Вікісховищі

    Історія

    З другої половини X-го століття по 1918 рік місто було частиною Королівства Угорщина. Місто Мікулаш (угор. Liptószentmiklós) вперше згадується 1286 року в королівській справі короля Ладіслава IV. Перший письмовий запис зі згадкою про церкву Святого Мікулаша, яка мала стати основним елементом поселення, датується 1299 роком. Церква Святого Мікулаша є найстарішою спорудою міста.

    З XIV століття місто отримало велике економічне значення. З 1677 року воно стало центром Ліптова. В 1713 році тут був прилюдно страчений відомий «словацький Робін Гуд» Юрай Яношік (1688—1713). 1848 року в місті були підписані Вимоги Словацького Народу.

    У наші дні Ліптовський Мікулаш — важливий промисловий і туристичний центр північної Словаччини. Тут розташована Академія збройних сил, що названа на честь генерала Мілана Растіслава Штефаника (словац. Akadémia ozbrojených síl generála Milana Rastislava Štefánika).

    Географія

    Місцевості

    Місто складається з наступних мікрорайонів (колишніх сіл, місцевостей ?):

    • Andice (з 1920 приєднано до Benice)
    • Benice (з 1976)
    • Bodice (з 1976)
    • Demänová (з 1976)
    • Iľanovo (з 1976)
    • Liptovská Ondrašová (з 1960)
    • Liptovský Mikuláš
    • Nábrežie-Vrbica (об'єднано з Vrbica 1923 р.)
    • Okoličné (з 1971)
    • Palúdzka (з 1960)
    • Ploštín (з 1976)
    • Stošice (з 1882 приєднано до Okoličné)
    • Vitálišovce (з 1924 приєднано до Okoličné)

    Пам'ятки культури
    • палац «Враново» в міській частині Палудзка, де був увязнений легендарний опришок Юрай Яношік.
    • будинок «Чорний орел» — колишній заїздний двір з гостинницею, пізніше служив як театральна сцена. Культурна пам'ятка національного значення, у якій відбуваються вистави картин
    • сецесійний будинок Гімназії М. М. Годжі з 1914—1916 рр.
    • Словацький музей охорони природи та печер
    • музей Янка Краля
    • Галерея Петра Богуня

    Храми
    • костел св. Мікулаша з 1280 р.
    • протестантський костел з 1783—1785 рр.
    • костел св. Петра з Алкантари з 1476—1492 рр.
    • синагога з 1842—1846 рр.

    Розваги

    Ліптовський Мікулаш є великим туристичним центром для прихильників активних видів спорту. Зимою сюди приїжджають шанувальники зимових видів спорту, влітку — любителі води та рибалки, яких приваблює водосховище Ліптовська Мара. Тут також розташований один з найкрасивіших та найбільших аквапарків Європи — аквапарк Татраландія.

    Спорт

    Міський громадський транспорт

    Автобусна станція розташована у безпосередній близькості від залізничного вокзалу на вулиці Штефанікова. Вона розділена на два посадкові острови з 16 посадковими пунктами та двома внутрішніми станціями. Частину території автостанції займають також автостоянка, стоянка таксі, автозаправна станція та стоянка автобусів ARRIVA Liorbus.

    У місті є 13 ліній атобусного громадського транспорту (станом на 13 грудня 2009 року). Наприклад, з Академії збройних сил до центру міста курсує автобус 5-ї лінії. З автостанції до аквапарку Татраландія у липні-серпні можливо дістатися автобусом 13-ї лінії.

    Поруч з містом проходить основна автострада Словаччини — D1. Залізничний вокзал знаходиться на головній залізниці, що поєднує міста Братислава та Кошице. Найближчий міжнародний аеропорт розташований у місті Попрад.

    Населення

    У місті проживає 32 593 особи (2009 рік).

    Національний склад населення (за даними останнього перепису населення — 2001 року):

    Склад населення за приналежністю до релігії станом на 2001 рік:

    Видатні постаті

    Галерея

    Див. також

    Примітки
    1. Останні вибори до органів місцевого врядування Словаччини відбулися 11 листопада 2018 року. Дані про голову місцевого уряду можуть бути неактуальними.
    2. Liptovský Mikuláš. ŠÚ SR: sodbtn.sk (словац.). // детальні статистичні дані

    Посилання
    • www.mikulas.sk — офіційний сайт громади (словац.)


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.