Естер Шимерова-Мартинчекова

Естер М.-Шимерова народилася як Естер Фрідрикова (Ester Fridriková), після першого шлюбу її повне ім'я було Естер Фрідрикова-Шимерова, а після другого весілля Естер Шимерова-Мартинчекова.

Під час Першої світової війни вона відвідувала євангелічну школу, а потім гімназію. В останні роки навчання вона приватно відвідувала школу живопису Густава Маллі. Після закінчення гімназії вона поїхала до Парижа, де вчилася малювати в двох академіях, академії французького художника Родольфа Жуліана, та в приватній школі української художниці Олександри Екстер.[1]

Вже під час навчання в Парижі вона створила кілька важливих робіт, які сьогодні знаходяться головним чином у колекції Словацької національної галереї («Сірий натюрморт», «Шахова композиція», «Порт Дьєпп», «Натюрморт», «Квартет», «Виноград» тощо).[3]

Уже в 1931 році вона виставлялася у Празі. Там вона стала членом відділу мистецтв Умелецької Беседи. У 1932 році вона вийшла заміж за професора Франтішека Шімера і жила з ним у Братиславі. Після розпаду Першої Чехословацької Республіки вона разом із чоловіком виїхала до Протекторату Богемії та Моравії та оселилася в Пльзе́ні.

Під час нападу на Райнгарда Гейдріха її чоловік, як головний лікар лікарні, переховував чехословацьких десантників з Англії. Внаслідок зради гестапо заарештувало його, ув'язнило і стратило. У 1947 році вона вийшла заміж повторно. Після відновлення спільної республіки в 1945 році вона повернулася до Словаччини, була обрана президентом Блоку словацьких художників і брала активну участь у культурному житті. Вона вийшла заміж за адвоката Мартина Мартинчека, тодішнього президента офісу Словацької національної ради, а згодом видатного словацького фотографа.[4]

У 1952 році була змушена переїхати разом зі своїм чоловіком з Братислави до села поблизу Ліптовського Мікулаша. З 1954 року вони мешкали в Ліптовському Мікулаші, де вони прожили до кінця життя.[2]

У 1966 році їй було присвоєно звання заслуженої художниці. Вона виставлялася у багатьох галереях Польщі та за кордоном та отримала багато нагород та відзнак. Естер Шимерова-Мартинчекова створила відносно велику кількість колажів, особливо з мотивом садів та натюрмортів. Окрім живопису, вона також розробляла театральні костюми для Нової сцени в Братиславі.

• 1966 — Присвоєно звання Заслуженої художниці.
• 1984 — Отримала Ліптовську премію в Ліптовському Мікулаші.
• 1987 — Чехословацька пошта опублікувала репродукцію картини «Тюльпани» як поштову марку.
• 1991 — Нагороджена орденом Томаша Ґарріґа Масарика, 4 ступеня (у Празі).
• 1992 — Отримала нагороду Мартина Бенка.
• 1998 — Отримала нагороду Мілоша Базовського з Фонду образотворчих мистецтв.
• 2001 — Отримала премію фонду банку Татра за свою роботу.
• 2001 — Нагороджена орденом Мистецтв та літератури, (найвищим званням командор).
• 2002 — Нагороджена орденом Людовита Штура 1-го класу.
• 2016 — «Словацька пошта» опублікувала репродукцію картини «Шахова композиція».

• Поштова марка: Мистецтво: Естер Шимерова — Мартінчекова — Шахова композиція postoveznamky.sk (словац.)
• Естер Шимерова-Мартинчекова (словац.)