Ліски (Коцюбинці)

Було розташоване за 3 км на південний схід від села Коцюбинці на вододілі річок Збруч та Нічлава (ліві притоки Дністра); тому на західній околиці — витік однієї з лівих приток р. Нічлава, а на сході — початок одного з витоків р. Суходіл (ліва притока Збруча) — р. Слобідка.

Назва походить, імовірно, від слова «лісок».

До 1939 року — хутір Копичинецького повіту Тернопільського воєводства.

Від осені 1941 року до 1943 року тут було ґетто, куди нацисти звозили євреїв із Гусятина та Копичинців і прилеглих сіл. На місці розстрілів євреїв, громадянин Ізраїлю Ілля Ваґнер, якому дивом вдалося врятуватися тут під час розстрілу, у 1993 році встановив меморіальну плиту.

Наприкінці 1950-х рр. Ліскам надано статус села. 25 лютого 1986 року зняте з обліку[1] населених пунктів у зв'язку з переселенням жителів у с. Коцюбинці. 2011 року останні мешканці поселення — сім'ї Івана Гуцулюка та Івана Любого переселилися відповідно у навколишні села Коцюбинці та Суходіл.

У березні 1949 році на хуторі — 31 двір, проживало 147 осіб, працювала школа; у лютому 1952 році — 22 двори, 92 особи.

• Уніят В., Щавінський, В. Ліски // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 72. — ISBN 978-966-457-228-3..