Лісосмуга О. О. Ізмаїльського
Лісосму́га О. О. Ізмаї́льського — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в межах Полтавського району Полтавської області, біля села Дячкове.
Лісосмуга О. О. Ізмаїльського (пам'ятка природи) | |
---|---|
49°47′04″ пн. ш. 34°14′58″ сх. д. | |
Розташування: |
Полтавська область, Полтавський район біля с. Дячкове |
Найближче місто: | Диканька |
Площа: | 5 га |
Заснований: |
1892 р. (сучасний статус з 1994 р.) |
Керівна організація: |
Дібрівська сільська рада |
Країна | Україна |
| |
Площа 5 га. Віднесена рішенням Полтавської обласної ради від 27 жовтня 1994 року до об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення[1]. Перебуває у віданні: Дібрівська сільська рада.
Довжина близько 1200 м. Координати кінцевих точок лісосмуги 49°46′25″ пн. ш. 34°14′41″ сх. д. та 49°47′05″ пн. ш. 34°14′59″ сх. д..
Від 1892 року під керівництвом віце-президента Полтавського товариства сільського господарства О. О. Ізмаїльського були розпочаті роботи по впорядкуванню агроландшафту — створенню лісосмуг і залісненню вершин ярів у маєтку князя Кочубея поблизу села Дячкове. Теоретичним підґрунтям робіт були результати досліджень О. Ізмаїльського, викладені у його роботі «Як висох наш степ (попереднє повідомлення про результати досліджень вологості ґрунту в Полтавській губернії 1886–1893 р.р.)»
Джерела
- Полтавщина. Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицького.— Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992.— 1024 с. ISBN 5-88500-033-6
- Измаильский А. А. Как высохла наша степь. Педварительное сообщение о результатах исследований влажности почвы в Полтавской губернии в 1886–1893 гг./Общ. ред.акад. В. Р. Вильямса. Ввод. ст. акад. В. Р. Вильямса и доц. 3. С. Филипповича. Биографич. очерк доц. 3. С. Филипповича. — Москва—Ленинград: ОГИЗ—СЕЛЬХОЗГИЗ, 1937.— 76 с.