Ліс Тіжука

Сучасний національний парк Тіжука та навколишні ліси є значною мірою результатом лісовідновлення. В 1700-х роках ліси на терені майбутнього парку навколо Ріо-де-Жанейро були вирубані для палива, вирощування кави та тваринництва. [1] Невеликі струмки в колишньому лісі були значним джерелом водопостачання міста, і через змінні опади місто почало відчувати нестачу води та раптові повені.

Бразильський імператор Педру II встановив федеральний контроль над цією територією в 1861 році, і почалися зусилля по відновленню колишніх лісів на голих схилах і покинутих полях. [2] Повторну посадку дерев здійснив майор Мануель Гомес Арчер: в 1861 — 1887 роках було висаджено понад 100 000 дерев. [1] Приблизно в цей час була побудована зубчаста залізниця для перевезення пасажирів на вершину Корковаду, а між 1922 і 1931 роками була побудована знаменита статуя Христа-Спасителя. [3]

В 1961 році ліс Тіжука був оголошений національним парком [1], а в 2011 році була створена мозаїка Каріока [4], включаючи парк. В 2012 році ЮНЕСКО визнала ландшафти навколо Ріо-де-Жанейро, включаючи парк, об’єктом світової спадщини. [5].

Національний парк Тіжука вважається найбільшим лісопарком у світі [1] що займає близько 39,58 км², [6] хоча це оскаржується Йоганнесбургом, Південна Африка. [7]

Парк має спільну назву з сусідніми районами Тіжука та Барра-да-Тіжука. Слово Тіжука походить з мови тупі і означає болото, що є посиланням на лагуну Тіжука в сучасній Барра-да-Тіжука.

Лісопарк розташований у гірському регіоні — масиві Тіжука. Серед його вражаючих вершин - Педра-да-Гавеа і Корковаду. Ліс і гори утворюють природну межу, яка відокремлює західну зону Ріо від решти міста, а також розділяє північну і південну зони.

Одна фавела існує в лісі Тіжука — Мата-Мачадо. Його мешканці в основному є нащадками тих, хто мігрував до регіону в 1930-х роках, щоб взяти участь у лісовідновленні. Незважаючи на те, що нещодавно в рамках проекту «Фавелла-Баїрру» умови покращилися, це все ще сприяє погіршенню навколишнього середовища у лісі.[8]

екологія

Ліс є домівкою для сотень видів флори і фауни, багато з яких знаходяться під загрозою зникнення і зустрічаються лише у біомі Атлантичний ліс. Рослинність настільки густа, що вчені підрахували, що температура навколишнього середовища в навколишніх районах була знижена до 9°C. У лісі також є близько 30 водоспадів. [2]

Завдяки зусиллям з відновлення лісів наприкінці 19 століття приблизно половина площі парку складається з близько 30 місцевих видів дерев і десяти інтродукованих видів. [1] Наразі йому загрожують часті випадкові пожежі, які влаштовують люди, проблема, ще ускладнюється колонізацією більш легкозаймистими травами, які витісняють місцеву рослинність. [1]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліс Тіжука