Літовченко Сергій Сергійович

Сергі́й Сергі́йович Літо́вченко (нар. 4 жовтня 1987, Харків) — український футболіст, воротар.

Не варто плутати з іншим футболістом, що виступав за «Волинь» і «Геліос» — Літовченко Сергій Вікторович
Сергій Літовченко
Сергій Літовченко
Особисті дані
Повне ім'я Сергій Сергійович
Літовченко
Народження 4 жовтня 1987(1987-10-04) (34 роки)
  Харків, УРСР
Зріст 192 см
Вага 88 кг
Громадянство  Україна
Позиція Воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб «Львів»
Номер 1
Юнацькі клуби
2000—2001
2001—2005		 «Інтер» (Харків)
«Арсенал» (Харків)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
2005—2008 «Арсенал» (Харків) 38(−62)
2007→  «Газовик-ХГВ» 3(−5)
2009—2010 «Фенікс-Іллічовець» 26(−38)
2011—2014 «Волинь» (Луцьк) 18(−26)
2012→  «Нафтовик-Укрнафта» 10(−14)
2015 «Геліос» (Харків) 11(−5)
2015—2016 «Олімпік» (Донецьк) 7(−13)
2016 «Зугдіді» 9(−20)
2017 «Динамо» (Тбілісі) 26(−16)
2018 «Кяпаз» 14(−18)
2018—2019 «Чорноморець» 26(−37)
2019 «Динамо» (Тбілісі) 0(0)
2020 «Волинь» (Луцьк) 9(-?)
2020—т. ч. «Львів» 2(-8)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 вepecня 2020.

Життєпис

Вихованець харківського «Арсенала». 24 вересня 2005 року дебютував у другій лізі виступами за «Арсенал», у складі якого провів два повноцінні сезони, після чого в липні 2007 року на правах оренди перейшов в інший харківський клуб «Газовик-ХГВ», у якому виступав до кінця року, після чого повернувся в «Арсенал».

З літа 2009 року захищав кольори «Фенікса-Іллічовця», у якому виступав аж до моменту розформування клубу на початку 2011 року.

У лютому 2011 року на правах вільного агента підписав контракт із прем'єрліговою «Волинню», проте став виступати лише за молодіжну команду і в лютому 2012 року був відданий до кінця сезону в оренду до «Нафтовика-Укрнафти»[1], де швидко став основним голкіпером.

Улітку 2012 року повернувся до «Волині»[2], де став дублером Максима Старцева, і 6 серпня 2012 року Максим у матчі чемпіонату з донецьким «Шахтарем» зазнав травму і в перерві був замінений на Літовченка, який завдяки цьому дебютував у матчах Прем'єр-ліги[3]. Усього в сезоні 2012/13 виходив на поле у складі «Волині» 15 раз (14 у чемпіонаті України й 1 раз в 1/16 фіналу Кубку України в матчі проти черкаського «Славутича»).

З наступного сезону 2013/14 програв конкуренцію Віталієві Недільку й Артемові Кичаку, зігравши лише в 4 матчах чемпіонату. А в наступному сезоні взагалі лише вийшов на одну кубкову гру проти дніпропетровського «Дніпра» і пропустив 4 голи (0:4).

У січні 2015 року за обопільною згодою покинув «Волинь» через недостатню ігрову практику[4] й незабаром став гравцем першолігового «Геліоса» (Харків). У новій команді став основним гравцем, зігравши до кінця сезону 11 матчів, у яких пропустив 5 голів, після чого покинув клуб[5].

У липні 2015 року став гравцем прем'єрлігового донецького «Олімпіка»[6]. За нову команду дебютував 25 липня у другому турі чемпіонату проти київського «Динамо», у якому пропустив два голи (0:2)[7].

У серпні 2016 року перейшов до складу грузинського клубу «Зугдіді»[8], а вже наприкінці того ж року приєднався до лав «Динамо» (Тбілісі)[9].

11 липня 2018 року ЗМI оголосили, що Сергій Літовченко став новачком одеського «Чорноморця»[10]. Починаючи з восьмого туру чемпiонату України 2018/19 гравець став основним капiтаном одеської команди. Після закінчення сезону 2018/19 Літовченко покинув «Чорноморець»[11].

Влітку 2019 року повернувся до тбіліського «Динамо»[12], з яким того ж року став чемпіоном Грузії. Покинув команду в січні 2020 року не зігравши жодного матчу[13] і незабаром повернувся у «Волинь» (Луцьк).

Титули і досягнення

Примітки
  1. Представляємо новачків «Нафтовика». Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 23 серпня 2012.
  2. Сергей ЛИТОВЧЕНКО: «Понравился Браун Идейе» (рос.)
  3. «Шахтёр» громит «Волынь» (рос.)
  4. Волинь надала Літовченко статусу вільного агента — UA-Футбол
  5. ЛИТОВЧЕНКО: «Спасибо Гелиосу за приятный период в карьере» (рос.)
  6. «Олимпик» подпишет пять футболистов — UA-Футбол (рос.)
  7. Ліга Парі-Матч. 2 тур. Матч № 9. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 серпня 2015.
  8. Литовченко став гравцем «Зугдіді»
  9. Український воротар Литовченко отримає грузинське громадянство
  10. «Чорноморець» підписав Литовченка і Трубочкіна і продовжив Татаркова. UA-Футбол. 11 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
  11. Лiтовченко покине «Чорноморець». sport.ua. 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
  12. Сергей Литовченко перешел в «Динамо» Тбилиси
  13. «Динамо» прекратило сотрудничество с двумя украинцами

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.