Літовченко Сергій Вікторович

Вихованець миколаївського футболу. Футбольні виступи розпочав у аматорському клубі «Гідролізник» з смт Ольшанське.

1998 року виїхав закордон, перейшовши в ризьку «Даугаву», в якій провів три сезони.

На початку 2001 року повернувся в Україну, де став виступати за аматорський клуб «Колос» з села Степове.

Перед початком сезону 2001/2002 підписав контракт з «Черкасами», які тільки-но вилетіли в другу лігу. Майже відразу футболіста помітив один з лідерів другої ліги клуб «Нафком-Академія» (Ірпінь), до якого Літовченко перейшов на початку 2002 року. В тому сезоні команда зайняло 2 місце в групі Б, а наступного Літовченко допоміг клубу здобути 1 місце і вперше в історії вийти до першої ліги. Там Сергій продовжував залишатись основним захисником команди, проте на початку 2004 року перейшов у мінське «Торпедо-СКА», де відіграв цілий сезон.

На початку 2005 року Літовченко повернувся в Україну, підписавши контракт з вищоліговою сімферопольською «Таврією». В її складі він 1 березня 2005 року у віці 26 років дебютував у Вищій лізі в домашньому матчі проти бориспільського «Борисфена» (2-1).

Влітку 2006 року перейшов у київський «Арсенал», в якому грав до кінця 2009 року, проте в жодному з сезонів не був основним захисником команди.

У лютому 2010 року підписав контракт з першоліговою «Волинню»[1], де виступав до кінця сезону і допоміг клубі повернутися в Прем'єр-лігу, після чого перейшов в ташкентський «Локомотив», де провів ще пів року.

На початку 2011 року став гравцем першолігового «Геліоса»[2], проте заграти в команді не зумів, провівши за пів року лише три матчі в чемпіонаті, і влітку того ж року перейшов до новачка першої ліги «Миколаєва», де провів ще пів року.

З 2012 року виступав за аматорські клуби «Буча» та «Арсенал» (Київ), а завершив кар'єру у друголіговій команді «Арсенал-Київщина» у 2015 році.

В серпні 2015 року йому запропонували роботу у тренерському штабі київського київського «Арсеналу», а вже 23 грудня 2015 року Літовченко був призначений головним тренером команди[3], який очолював до 22 червня 2018 року. Після того як 2018 року «каноніри» виграли першу лігу та вийшли до вищого дивізіону, Літовченка було звільнено, а на його місце призначили зіркового Фабріціо Раванеллі[4].

3 серпня 2018 року Літовченко очолив білоруське «Дніпро» (Могильов)[5]. Під його керівництвом "Дніпро" провело 10 матчів, в яких здобули одну перемогу, двічі зіграло внічию і 7 матчів програло, через що, за три тури до фінішу чемпіонату могильовська команда перебувала на останньому місці в турнірній таблиці, тому вже 6 листопада разом із своїм помічником Віталієм Розгоном був звільнений з посади[6].

Влітку 2019 року очолив вірменський «Локомотив» (Єреван), але вже у 2020 році Літовченко був довічно дискваліфікований Федерацією футболу Вірменії від будь-якої діяльності, пов'язаної з футболом, за участь в організації договірних матчів, а команда була розформована[7].

У жовтні 2020 року Літовченко очолив друголіговий «Рубікон» (Київ)[8]. Під його керівництвом команда фінішувала на 11-му місці своєї групи Другої ліги, після чого влітку 2021 року разом з більшою частиною гравців перейшов у «Олімпік» (Донецьк), який через фінансові проблеми відмовився від виступів в Прем’єр-лізі, відпустив усіх гравців та тренерський штаб і заявився у Першу лігу[9].

Має дружину Ірину та сина (2002 р.н.)[10].

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Літовченко Сергій Вікторович на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua