Лі Маккалох

Лі народився 14 травня 1978 року в шотландському місті Беллсгілл. Є вихованцем глазговського клубу «Рейнджерс». Починав кар'єру на позиції нападника і в юнацькій команді «джерс» утворював атакуючий тандем з майбутнім гравцем національної збірної Шотландії Баррі Фергюсоном.

З 1993 року став вихованцем футбольної школи клубу «Мотервелл». 8 серпня 1995 року Лі дебютував у першій команді «сталеварів» під керівництвом Алекса Макліша в поєдинку Кубка УЄФА проти фінського клубу МюПа. 31 січня 1998 року, відзначившись «дублем» у ворота «Гіберніана», Маккалох відкрив рахунок своїм голам за «Мотервелл»[1]. Всього за п'ять з половиною сезонів, проведених у складі «сталеварів», Лі зіграв 143 матчі, забив 27 м'ячів.

2 березня 2001 року Маккалох перебрався в Англію, де приєднався до команди «Віган Атлетік». Сума відступних, заплачена клубом зі стадіону «DW» «Мотервеллу» за молодого футболіста склала 700 тисяч фунтів стерлінгів[2]. Купівля Маккалоха стала найдорожчою для «Вігана» за всю його історію[2].

Вже на наступний день Маккалох вперше вийшов у складі «Вігана» в офіційному матчі — в той день в рамках турніру Першого англійського дивізіону «Латікс» зустрічалися з клубом «Свіндон Таун»[3]. За чотири тижні в поєдинку з «Вікем Вондерерз» Маккалох забив свій перший гол за «синьо-білих»[4]. Саме під час виступів у «Вігані» остаточно став виступати в півзахисті, однаково успішно граючи на будь-якому фланзі.

У сезоні 2005/06 багато в чому завдяки відмінним дії шотландського хавбека на полі клуб дійшов до фіналу Кубка ліги, де однак поступився клубу «Манчестер Юнайтед» з розгромним рахунком 0:4. Маккалох взяв участь у цій зустрічі, вийшовши на заміну на 62-й хвилині матчу замість швейцарця Стефана Аншо[5]. 24 липня 2006 року Лі пролонгував контракт з «Віганом» ще на три роки[6].

У січні 2007 року спробу зміцнити свої ряди півзахисником зробив шотландський «Рейнджерс», який висловив готовність викупити права на свого вихованця за 750 тисяч фунтів. Головний тренер англійського клубу, Пол Джуелл, відкинув пропозицію «джерс», назвавши її «сміховинною»[7]. У травні того ж року в інтерв'ю телеканалу «BBC» Маккалох сказав, що його «приваблює інтерес з боку глазговців», і він «був би щасливий повернутися на Батьківщину»[8][9]. 23 червня керівництво «Вігана» відкинуло чергову пропозицію «Рейнджерс» в розмірі 1,5 мільйона фунтів, заявивши, що хоче за півзахисника на 750 тисяч більше. «Джерс» взяли два тижні на роздуми і врешті-решт погодилися віддати за Маккалоха необхідну суму.

11 липня 2007 року прес-служба глазговців розповсюдила офіційну інформацію, що переговори з «Віганом» з приводу завершені успішно, і півзахисник підпише з шотландцями контракт, як тільки пройде медичне обстеження. 12 липня Маккалох уклав з «Рейнджерс» 4-річну угоду про співробітництво[10][11].

31 липня відбувся дебют в його рідному клубі в поєдинку другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів проти чорногорської «Зети»[12]. 2 жовтня Маккалох забив свій перший гол за «Рейнджерс», вразивши ворота французького «Ліона» в матчі головного клубного турніру Європи, ударом головою замкнувши навіс з кутового у виконанні Дамаркуса Бізлі[13].

23 грудня у зустрічі «джерс» з «Абердіном» стався інцидент, який довго ще мусувався в засобах масової інформації. На 36-й хвилині поєдинку півзахисник «червоних», Кріс Кларк, грубим підкатом збив гравця «Рейнджерс», Алана Хаттона. З'ясування стосунків з Кларком в результаті переросло в загальнокомандну масову бійку, де Лі «відзначився» більше всіх, двічі вдаривши в обличчя футболіста «Абердіна», Скотта Северіна. Щоб зупинити конфлікт довелося втрутитися поліції. Після того, як порядок був встановлений, Маккалох побачив перед собою червону картку[14]. Керівництво «Абердіна» зажадало від Шотландської футбольної асоціації дискваліфікувати гравця, однак Асоціація вирішила обмежитися суворим попередженням.

У тому ж сезоні Маккалох з «Рейнджерс» виграв Кубок Шотландії і Кубок ліги. «Джерс» також дійшли до фіналу Кубка УЄФА, де, однак, поступилися російському «Зеніту»[15].

Другий сезон Лі в «Рейнджерс» вийшов змазаним через низку травм. За весь сезон 2008/09 він провів у футболці глазгівського клубу лише 18 ігор, втім виграв з командою чемпіонат Шотландії та національний Кубок.

Сезон 2009/10 Маккалох почав успішно, забивши по м'ячу у перших двох іграх сезонах — с «Фалкірком»[16] і «Гарт оф Мідлотіан»[17]. 3 січня 2010 року Лі вразив ворота «Селтіка» в дербі «Old Firm», принісши своїй команді нічию в цьому поєдинку[18].

12 серпня того ж року Маккалох підписав з «Рейнджерс» новий 2-річний контракт[19]. 21 вересня, зігравши в матчі Кубка шотландської ліги проти «Данфермлін Атлетік», Лі провів п'ятисотий матч у своїй клубній кар'єрі[20]. 2 лютого 2011 року в зустрічі з «Гарт оф Мідлотіаном» хавбек отримав травму коліна, що вивела його з ладу на три місяці[21][22]. На поле Маккалох повернувся 7 травня, вийшовши на заміну замість Моріса Еду у матчі з тими ж «серцями»[23]. За підсумками сезону виграв з командою чемпіонат і кубок ліги.

У сезоні 2010/11 втретє поспіль виграв з командою чемпіонат та вдруге поспіль Кубок ліги. Влітку 2012 року, коли команду через фінансові проблеми були відправлені у Третій дивізіон шотландської футбольної ліги, четвертий за рівнем дивізіон країни, Маккалох залишився у клубі і допоміг йому діва сезони поспіль займати перші місця, підвищившись до Чемпіоншипа. Там у сезоні 2014/15 клуб став лише третім і не зумів відразу повернутись в еліту, після чого у липні 2015 року Маккалох залишив «Рейнджерс» по завершенні свого контракту.

В липні 2016 року став граючим тренером у «Кілмарноку»[24]. Хоча Лі і був зареєстрований як гравець, основною посадою для гравця стала робота з молодими гравцями команди[25], а на поле Маккалох за клуб вийшов лише одного разу — в матчі чемпіонату проти «Росс Каунті»[26]. У січні 2016 року став в.о. головного тренера клубу і остаточно покинув ігрову кар'єру.