Лі Шарп

Шарп з дитинства був уболівальником «Астон Вілли», але його першим професійним клубом став «Торкі Юнайтед». Провівши за «Торкі» лише 19 матчів, він покинув команду, перейшовши в «Манчестер Юнайтед» у червні 1988 року за £185 000 — на той момент рекордний трансфер за молодого футболіста[1].

Шарп дебютував за «Манчестер» 24 вересня 1988 року в грі проти «Вест Гема» (2:0 на користь «червоних дияволів»)[2]. У вересні 1989 року Шарп забив свій перший гол за «Манчестер Юнайтед», вразивши ворота «Міллволла» у матчі Першого дивізіону. Спочатку він грав на позиції лівого захисника, але вже до сезону 1990/91 замінив Ральфа Мілна на позиції лівого вінгера. Шарп зіграв у всіх ключових матчах Кубка володарів кубків в цьому сезоні, включаючи переможний фінал проти «Барселони», а в півфінальному матчі забив гол польській «Легії», який приніс «Юнайтед» нічию 1:1. Крім того, Лі Шарп зробив хет-трик у ворота «Арсеналу» на «Гайбері» у матчі Кубка Ліги (манкуніанці перемогли з рахунком 6:2[3], а Шарп пізніше зізнався, що цей хет-трик став одним з найкращих моментів у його футбольній кар'єрі[4]). За підсумками сезону 1990/91 Шарп отримав нагороду найкращому молодому гравцеві за версією ПФА.

Утвердившись на позиції лівого вінгера в клубі, Шарп отримав виклик в збірну Англії, проте не зміг витіснити з основи збірної Джона Барнса. Шарп пропустив по кілька місяців на початку сезонів 1991/92 і 1992/93 через травми і хвороби (вірусний менінгіт) і в результаті втратив своє місце на лівому фланзі, яке зайняв молодий Раян Гіггз. Шарпу знову довелося грати на невластивій йому позиції на лівому фланзі оборони або на правому фланзі півзахисту, де він конкурував з Андрієм Канчельскісом. Тим не менш, у сезоні 1993/94 Лі Шарп зіграв 30 матчів у Прем'єр-лізі і забив 9 голів. «Манчестер Юнайтед» достроково завоював титул чемпіонів Англії і оформив перемогу в Кубку країни, розгромивши у фіналі «Челсі» — 4:0. Шарп взяв участь в цьому матчі, замінивши Деніса Ірвіна на 84-й хвилині[5].

У матчі групової стадії Ліги чемпіонів 1994/95 Лі Шарп забив ефектний гол п'ятою у ворота «Барселони» на «Олд Траффорд»[6], а до цього віддав гольову передачу на Марка Г'юза. У сезоні 1995/96 Шарп допоміг «червоним дияволам» перемогти в чемпіонаті і Кубку Англії; таким чином, «Манчестер Юнайтед» став першою англійською командою, яка двічі зробила «дубль».

Незважаючи на схильність Шарпа до травм, в його послугах зацікавився «Лідс Юнайтед», який підписав футболіста влітку 1996 року за £4,5 млн[7] (рекорд клубу). У сезоні 1996/97 він провів 26 матчів у Прем'єр-лізі і забив п'ять голів, але вже влітку 1997 року в передсезонному турі команди отримав травму коліна і пропустив весь наступний сезон[8]. Після відновлення від травми він так і не зміг повернути собі місце в основі «Лідса».

Восени 1998 року Шарп був відданий в оренду в італійську «Сампдорію», але не зміг там заграти і до нового року повернувся в Англію. У березні 1999 року перейшов в «Бредфорд Сіті» на правах оренди і допоміг команді забезпечити вихід в Прем'єр-лігу, вперше після 77 років відсутності у вищому дивізіоні.

Влітку 1999 року Шарп підписав повноцінний контракт з «Бредфордом» вартістю £250 000. У сезоні 1999/00 він допоміг клубу зберегти своє місце в Прем'єр-лізі.

В сезоні 2000/01 Шарп втратив своє місце в основі «Бредфорда» і перед самим Різдвом перейшов на правах оренди в «Портсмут», який виступав у Першому дивізіоні. У сезоні 2001/02 він повернувся в «Бредфорд», але по закінченні сезону його контракт підійшов до кінця і він був відпущений на правах вільного агента. Після короткого пробного періоду, проведеного в клубі «Грімсбі Таун», Шарп перейшов в «Ексетер Сіті»[9], а потім у ісландський «Гріндавік»[10]. У червні 2003 року він оголосив про своє рішення завершити професійну кар'єру у віці 32 років.

У лютому 2004 року Шарп ненадовго повернувся у футбол, зігравши спочатку за «Хубрук Краун» в Кіддермінстерській недільній лізі, а потім, влітку цього ж року, за «Гарфорт Таун» у Прем'єр-лізі східного дивізіону Північних графств.

Матчі Лі Шарпа за збірну Англії
№	Дата	Суперник	Стадіон	Рахунок	Турнір
1	27 березня 1991	Ірландія	Вемблі	1:1	Кваліфікація Євро-1992
2	31 березня 1993	Туреччина	Ататюрк	2:0	Кваліфікація ЧС-1994
3	2 червня 1993	Норвегія	Уллевол	0:2	Кваліфікація ЧС-1994
4	9 червня 1993	США	Фоксборо	0:2	Товариський матч
5	13 червня 1993	Бразилія	РФК СТедіум	1:1	Товариський матч
6	19 червня 1993	Німеччина	Сільвердом	1:2	Товариський матч
7	8 вересня 1993	Польща	Вемблі	3:0	Кваліфікація ЧС-1994
8	13 жовтня 1993	Нідерланди	Де Кейп	0:2	Кваліфікація ЧС-1994

Разом: 8 матчів / 0 голів; 2 перемоги, 2 нічиїх, 4 поразки.

Манчестер Юнайтед

• Чемпіон англійської Прем'єр-ліги (3): 1992/93, 1993/94, 1995/96
• Володар Кубка Англії (2): 1993/94, 1995/96
• Володар Кубка Футбольної ліги: 1991/92
• Володар Суперкубка Англії (3): 1990, 1993, 1994
• Володар Кубка кубків: 1990/91

Разом: 10 трофеїв

• Молодий гравець року за версією ПФА: 1991