Мавзолей Аксарай
Мавзолей Аксарай (Ак-Сарай; від тюрк. ак — білий, сарай — палац) — меморіально-культова споруда XV століття у Самарканді, усипальниця самаркандських Тимуридів. Розташований за 30 м на південний схід від мавзолею Гур-Емір.
Мавзолей Аксарай узб. Oqsaroy | |
---|---|
| |
39°38′52″ пн. ш. 66°58′11″ сх. д. | |
Країна | Узбекистан |
Розташування | Самарканд |
Тип | мавзолей |
Стиль | ісламська архітектура |
Дата заснування | XV століття |
Мавзолей Аксарай Мавзолей Аксарай (Узбекистан) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історія
Точна дата будівництва мавзолею Аксарай і його призначення невідомі. Видатний радянський археолог і історик-сходознавець М. Є. Массон припускав, що мавзолей призначався для правителя Мавераннахра Абд аль-Латіфа, який через певні обставини[1] не міг бути похований в мавзолеї Гур-Емір. Водночас архітектурні особливості мавзолею і його внутрішнє оздоблення зближують Аксарай з мавзолеєм Ішратхона, що дозволяє віднести його до 1470-х рокі. Припускають, що мавзолей міг служити родовою усипальнею для нащадків чоловічої статі сім'ї султана Абу-Саїда.
До XX століття пам'ятка була сильно зруйнована. В 1924—1925 роках були проведені роботи по консервації будывлы, що врятувало мавзолей від остаточного руйнування. До початку XXI століття він перебував в руїнах. Але в 2007 році мавзолей Аксарай був відновлений за приватні гроші та нині відкритий для туристів.
Архітектура
Мавзолей Аксарай однобанний прямокутний в плані, який має хрестоподібний головний зал і три приміщення вхідної групи. Головна зала накрита куполом на високому циліндричному барабані, основа якого опирається на пересічні арки й щитоподібні вітрила. Вузький, влаштований у вигляді сходів дромос[2] веде в облицьований мармуром восьмикутний склеп з неідентифікованими похованнями. Зовнішній декор у будівлі відсутній, що різко контрастує з його багатим внутрішнім оздобленням. В інтер'єрі в підставі стін панель з кашинною[3] мозаїкою. Стіни, вітрила і купол покриті орнаментальним розписом, виконаної в техніці кундаль[4], з рясним використанням позолоти.
- Світлина XIX століття
- Частина інтер'єру
- Розпис плафона
Примітки
- Абд аль-Латіф віддав наказ вбити свого батька Улугбека, який був потім похований в мавзолеї Гур-Емір
- Дромос — вирізаний у грунті або скелі прохід до склепу
- Кашин — глазований кахель на рихлій силікатній основі
- Кундаль — різнобарвний розпис з позолотою по рельєфній основі візерунка
Література
- Памятники искусства Советского Союза. Средняя Азия. Справочник-путеводитль / Автор текста и составитель альбома Г.А. Пугаченкова. — М. : Искусство, 1983. — С. 394.