Мавританська архітектура
Мавританська архітектура — архітектурний стиль, що сформувався під впливом берберського та іспанського стилів в Північній Африці та Аль-Андалусі.
Історія
На початку VIII століття араби утворили в Іспанії халіфат, який в XIII ст. скоротився до крихітного Гранадського емірату та й пав у 1492. Безпосереднє сусідство з християнським Заходом, безперестанні мирні відносини або неприязні зіткнення з ним, фізичні особливості Піренейського півострова, родючість його ґрунту, благодатність клімату та взагалі умови, що дозволили іспанським маврам жити життям, окремим від їхніх одноплемінників в інших країнах, докорінно змінили їх характер з суворого та войовничого на м'який, культурний, і сприяли високому розвитку їх мистецтва.
Ідея стилю можливо виникла з граціозного вигляду аравійської чи сирійської пальми. Колони і арки нагадують пальмові гаї.[1]
Періоди
У мавританській архітектурі слід розрізняти 3 періоди: представницею першого може служити Велика мечеть у Кордобі (нині католицький собор); зразками другого або перехідного періоду є вежа Хіральда та Алькасар у Севільї, а про третій період — періоді вищої досконалості мавританського стилю — дають прекрасне поняття гренадські палаци Альгамбра та Хенераліфе.
Зв'язок із архітектурою Магрибу
Іспанські маври перебували в тісному зв'язку зі своїми одноплемінниками на північному березі Африки, де вони до цього часу населяють Туніс, Алжир та Марокко. Зв'язок простежується у подібності архітектури у тих і інших. Дійсно, в пам'ятниках старовинного африкансько-арабського зодчества, що дійшли до нас, ми бачимо ті ж загальні форми, ті ж арки і колони, ту ж орнаментацию, що і в іспано-мавританських будівлях, але розроблені з меншою послідовністю та повнотою. Це змушує відносити їх до раннішого часу, ніж останній період ісламського мистецтва в Іспанії, переважно до XII століття, коли відносини між іспанськими та африканськими арабами були особливо близькі. Таким чином, наприклад, мінарети при головній мечеті Марокко мають велику схожість з Хіральдо, і можна вірити переказам, яка називає будівельником їх того ж Гебра, яким споруджена остання.
Галерея
Примітки
- Неру, Джавахарлал (1977). Взгляд на всемирную историю. В трех томах. Том 1. Прогресс. - С.219
Бібліографія
- Dodds, J.D. Al-Andalus: the art of Islamic Spain. New York: The Metropolitan Museum of Art, 1992.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мавританська архітектура