Мавр Сервій Гонорат
Мавр Сервій Гонорат (лат. Maurus Servius Honoratus) - римський граматик кінця IV століття. У наші дні має репутацію самого освіченого італійця свого часу. Автор коментарів до Вергілія «In tria Virgilii Opera Expositio», які вперше надруковані у Флоренції Бернардо Ченніні (Bernardo Cennini) в 1471 році.
Як персонаж він фігурує в «Сатурналіях» Макробія. Алюзії в цьому творі, а також лист Симаха Сервію дають підстави вважати, що він був язичником.
Коментарі до Вергілія
Коментарі Сервія до Вергілія збереглися у двох різних рукописних традиціях. Перший варіант - це порівняно короткий коментар, його приписують Сервію на підставі підпису на рукописі та інших внутрішніх свідоцтв. Другий клас рукописів датується X і XI століттями і містить той же текст в значно розширеній формі. Додатки, що з'являються в копіях тексту, відрізняються від оригіналу стилем, і жоден з цих рукописів не підписаний ім'ям Сервія.
«Доданий матеріал, безсумнівно, стародавнього походження і відноситься до часу, що недалеко знаходиться від часу Сервія. Він заснований у великій мірі на історичній і антикварній літературі, яку зараз втрачено. Автор невідомий і, швидше за все, був християнином»[1]
- можливо, автором є Елій Донат. Третій тип рукописів, написаний здебільшого в Італії, дає вихідний текст зі схоліями, що демонструє важливу роль цієї роботи в той час. Цей коментар Сервія Марка Гонората насправді єдине збережене повне видання будь-якого класичного автора, написане до занепаду Імперії. Він побудований в основному на принципах сучасного видання і частково заснований на величезній кількості критики з Вергілія, велика частина якої відома за фрагментами і фактам, що збереглися в цьому коментарі. Примітки до тексту Вергілія, незважаючи на існуючі рукописи, які сходять до часу Сервія або, можливо, більш раннього часу, тим не менш, надають цінну інформацію про стародавні виправлення і критику текстів Вергілія. У граматичній інтерпретації авторської мови коментар Сервія залишається жорстким і надмірно перевантаженим деталями, як і всі коментарі цього часу, а його етимології, як і слід було б очікувати, порушують всі сучасні закони звукових і семантичних змін на догоду творчої інтерпретації.
Тим не менш, Сервій, зокрема, заслуговує похвали за протистояння алегоричним методам тлумачення тексту. Для історика і будь-якої людини, що займається античністю, незмінна цінність його роботи полягає у збереженні фактів, релігії, старожитностей і мови римської історії, які, якби не було його, могли б не дійти до наших днів. Значна частина того, що ми знаємо про Варрона і інших античних вчених, дійшла до нас саме завдяки роботам Сервія.
Інші роботи
Крім коментарю до Вергілія, збереглися і інші роботи Сервія, а саме примітки до роботи «Ars grammatica» Елія Доната, міркування про ритмічні закінченнях у вірші (De finalibus ad Aquilinum) і трактат про поетичні розміри (De centum metris).
Видання Георга Тіло і Германа Хагена залишається єдиним виданням усіх робіт Сервія. У даний момент готується до друку Гарвардське видання робіт Сервія.
Посилання
Примітки
- Encyclopaedia Britannica 1911: sub «Servius Maurus Honoratus»