Віршовий розмір
Віршовúй ро́змір, або Ме́тр (грец. metron — міра) — не поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в лору певного віршового твору, власне — міра вірша, його загальна схема, з якою узгоджуються його елементи (ямбічний розмір, дактилічний розмір тощо).
| двоскладові | |
|---|---|
| ˘ ˘ | пірихій |
| ˘ ¯ | ямб |
| ¯ ˘ | хорей, трохей |
| ¯ ¯ | спондей |
| трискладові | |
| ˘ ˘ ˘ | трибрахій |
| ¯ ˘ ˘ | дактиль |
| ˘ ¯ ˘ | амфібрахій |
| ˘ ˘ ¯ | анапест |
| ˘ ¯ ¯ | бакхій |
| ¯ ¯ ˘ | антибакхій |
| ¯ ˘ ¯ | амфімакр, кретик |
| ¯ ¯ ¯ | молос |
| чотирискладові | |
| ¯ ˘ ˘ ¯ | хоріямб, хореямб |
| ¯ ˘ ˘ ˘ | пеан, пеон |
Теорія віршового розміру
Метричне віршування, що спирається на розташування довгих та коротких складів, притаманне античній поезії, арузу тощо (квантитативне віршування), натомість у силабо-тоніці за основу береться чергування наголошених та ненаголошених складів (квалітативне віршування).
Російські віршознавці А. Бєлий, В. Жимунський та інші розглядають метр як ідеальну систему, що точно
чи відповідає версифікаційній практиці, є її частковим, але істотним проявом.
Види віршових розмірів
Односкладовий розмір
Брахіколон — вірш або частина вірша, кожен рядок якого побудований з одного складу.
- Вже: Час: Нас: Зве: Ще: Раз: Нас: Жде: Кров: Біль: Зов: Піль: Це: Я (Б.-І. Антонич).
Двоскладові розміри
Ямб — у силабо-тонічному віршуванні, поширеному в українській поезії, це двоскладова стопа із наголосом на другому складі (˘ /). У метричному (античному) віршуванні — це двоскладова стопа, що має короткий і довгий склад (˘ ¯).
- Яких іще зазнаю кар?
- Якими нетрями ітиму: Шляхами з Риму і до Криму: Під ґвалт і кпини яничар? (І. Світличний).
Хоре́й, або Трохе́й — в античному віршуванні — триморна двоскладова стопа з першим довгим і другим коротким складами.
- Тихо. Зорі потопають: В океані хмар і ночі,
- Понад хвилі грім гуркоче,
- По каютах скрізь дрімають (…) (П. Карманський).
Трискладові розміри
Да́ктиль — в античній версифікації — стопа на чотири мори з трьох складів, з яких перший — довгий, решта — короткі.
- В райдугу чайка летіла.
- Хмара спливала на схід.
- Може б, і ти захотіла: Чайці податися вслід?
- Сонце на заході впало.
- Райдуга згасла в імлі.
- Темно і холодно стало: На неспокійній землі (Л. Первомайський).
Амфібра́хій — в античній версифікації — трискладова стопа на чотири мори з довгим середнім складом.
- плюгавіє плоть обіцяючи ще: призи девіацій деменцій: я краще би випав кислотним дощем: в застояні води венецій (Ю. Іздрик)
Анапе́ст — в античному віршуванні — трискладова стопа тривалістю в чотири мори, що складається з двох коротких і одного довгого на кінці складу, з ритмічним наголосом на довгому: UU—. У силабо-тонічному віршуванні — стопа, що складається з двох ненаголошених і одного наголошеного на кінці складу.
- Закигиче розлука над нами,
- Розчахне двосистемно навскіс,
- Замордується лихо ножами: Чи зависне в петлі твоїх кіс (І. Драч).
Див. також
- Джаті
Література
- Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 132.
Посилання
- 259/mode/1up?view=theater Віршовий розмір, або Метр; Двоскладові розміри // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 192; 259.
- 242; 338-339; 388; 502/mode/1up?view=theater Метр; Поліметрія; Розмір вірша; Сильне місце, слабкё місце; Трискладовий розмір // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 39-40; 242; 338-339; 388; 502.
- Поліметрія // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 240-242.
- Метр // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 325. — 634 с.
- Брахіколон // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 91.
- Метр // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін.. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 322. — 552 с.