Магавібгаша

Магавібгаша (Mahāvibhāṣa IAST, Абгідгарма Магавібгаша Шастра) — один з найстаріших буддійських текстів, звід знань про Абгідгарму, що належить школі Сарвастівада. Складений близько 150 року н. е. в Кашмірі, складання цього тексту мотивував Четвертий буддійський собор. Надалі критична переробка Магавібгаші призвела до появи знаменитого трактату Абгідгармакоша автора Васубандгу. [1][2] Магавібгаша збереглася лише в китайському перекладі.


Ранній буддизм
Письмові джерела

Тапітака
Агами
Гандгара

собори

1-й буддійський собор
2-й буддійський собор
3-й буддійський собор
4-й буддійський собор

Школи

Досектантський буддизм
└ Махасангхіка
    ├ Екав'явахаріка
        └ Локоттаравада
    ├ Чайтіка
        ├ Апарашайла
        └ Уттарашайла
    └ Гокуліка
        ├ Бахушрутія
        ├ Праджняптівада
        └ Четьявада
└ Стхавіравада
    ├ Сарвастівада
        ├ Вайбхашики
        ├ Саутрантіка
        └ Муласарвастівада
    ├ Вібгадж'явада
        ├ Тгеравада
        ├ Махішасака
        ├ Каш'япія
        ├ Дгармагуптака
    └ Пудгалавада
        └ Ватсіпутрія
            ├ Дхармоттарія
            ├ Бхадраянія
            ├ Самматія
            └ Шаннагаріка

Вібгаша як зібрання текстів

Поняття Вібгаша означає зібрання текстів, дослідження або роз'яснення, походить від санскритського vi + √bhaṣ — «говорити», «пояснювати». З назви зрозуміло, що спочатку існувало безліч окремих текстів, які коментували в першу чергу «Джнянапрастхану», а також інші абгідгармічні твори.

Джерела Магавібгаші знаходяться в складній залежності один від одного. У зборах Тайсьо виділяються три томи: Abhidharma Mahāvibhāṣā Śāstra IAST (T1545), Abhidharma Vibhāṣā Śāstra IAST (T1546) і Vibhāṣā Śāstra IAST (T1547).

Абгідгарма Магавібгаша Шастра Катьяяніпутри

Основним джерелом є Abhidharma Mahāvibhāṣa Śāstra IAST. Авторство приписується 500 аргатам, які зібралися через 600 років після парінірвани Будди.[3] Упорядником цього тексту вважається Катьяяніпутра (Katyāyāniputra). Датування та авторство визначається на підставі китайського перекладу Сюаньцзана та історичних міркувань[4].

У зібранні Тайсьо тексту присвячений окремий том T27, No. 1545,阿 毘 達磨 大 毘 婆沙 論,五百 大 阿羅漢 等 造,三藏 法師 玄奘 奉 詔 譯 великого обсягу, який займає приблизно третину всієї літератури про Абгідгарму. Старий переклад Vibhāṣa Śāstra IAST (Буддгаварман та Даотай) входить до складу як T28, No. 1546, 阿 毘 達磨 毘 婆沙 論,迦旃延 子 造,五百 羅漢 釋,北 涼 天竺 沙門 浮 陀 跋摩 共 道 泰 等 譯.

Зміст

Цей текст містить великий обсяг різнорідного матеріалу. Обговорюються численні запитання, причому не лише з позицій сарвастівади, але й з точок зору інших шкіл — вібгаджьявада, пудгалавада, махасангхіка та небуддійські самкх'я, вайшешика.

Думки різних шкіл відтіняють та підкреслюють позицію сарвастівади. Нерідко в дискусіях підсумки не підбивають, а залишають розмаїття думок.

Кашмірська Сарвастівада

Школа Сарвастівада в кашмірському царстві опиралася на Магавібгашу як на основний твір, тому кашмірських філософів називали також " Вайбгашики ". Імовірно, оригінальні тексти кашмірських Вайбгашиків не збереглися і лише частково представлені у творах прихильників сарвастівади в Гандхарі та інших країнах.[5] За часів Васубандгу Магавібгаша вважалася зводом усіх основних вчень.

Роль Магавібгаші у розвитку Махаяни

Багато матеріалу з Магавібгаші пов'язано з доктринами махаяни.[6] Уже в Магавібгаші використовується поділ вчення на три колісниці — Шравакаяна, Пратьєкабуддаяга та Боддгісатваяна.[7] Там же обговорюється співвідношення між Хінаяною та Махаяною у виразах, прийнятих пізніше в махаянській традиції.[8] Учення Махаяни описуються в Магавібгаші також під назвою Вайпулья :[9]

Примітки
  1. Venerable Dhammajoti: Sarvāstivāda Abhidharma Vol III, Center for Buddhist Studies HKU.
  2. Potter, Karl. Abhidharma Buddhism to 150 A.D. 1998. p. 112
  3. Abhidharma Mahāvibhāṣa IAST: T27n1545_p0001a12 and Abhidharma Vibhāṣa IAST: T25n1546_p0001a9~b11
  4. Venerable Yinshun: Study of the Abhidharma, Texts and Commentators of the Sarvāstivāda, (說一切有部為主的論書與論師之研究), Zhengwen Publishing, 1968. pg. 212.
  5. Willemen, Dessein & Cox: Sarvāstivāda Buddhist Scholasticism, Brill, 1998. pg. 236.
  6. Potter, Karl. Abhidharma Buddhism to 150 A.D. 1998. p. 117
  7. Nakamura, Hajime. Indian Buddhism: A Survey With Bibliographical Notes. 1999. p. 189
  8. Potter, Karl. Abhidharma Buddhism to 150 A.D. 1998. p. 111
  9. Walser, Joseph. Nāgārjuna in Context: Mahāyāna Buddhism and Early Indian Culture. 2005. p. 156
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.