Магера Андрій Йосипович

Андрі́й Йо́сипович Маге́ра (нар. 22 січня 1974, м. Сокаль, Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український юрист. Член ЦВК (від 19 лютого 2004[1], повторно — від 8 грудня 2004[2]). З червня 2007 — заступник голови ЦВК України.

Андрій Йосипович Магера
Андрій Магера у 2014
Народився 22 січня 1974(1974-01-22) (48 років)
м. Сокаль, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність юрист
Alma mater Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений юрист України

Зіграв одну з ключових ролей в новітній історії України. Будучи членом Центральної виборчої комісії 24 листопада 2004 не підписав протокол з офіційними результатами виборів Президента України (як і Ярослав Давидович, Руслан Князевич), за яким переможцем був визнаний провладний кандидат на посаду президента Віктор Янукович, як такий, що «не відповідає волевиявленню українського народу».

Життєпис

Народився 22 січня 1974 у м. Сокаль на Львівщині.

У 1998 році закінчив юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка за фахом «Правознавство».

Трудову діяльність розпочав вчителем англійської мови і фізичної культури Реклінецької середньої школи Сокальського району Львівської області. Пізніше працював на цегляному заводі Сокальського заводоуправління цегляних заводів.

У 1997—1998 брав участь у навчальній програмі «Помічник голови Комітету Верховної Ради», яку спільно організували Апарат ВР і Асоціація екс-членів Конгресу США. Працював помічником голови Комітету з питань регламенту, депутатської етики і забезпечення діяльності депутатів. З 1998 року працював помічником-консультантом депутата Романа Зварича (на той час фракція «Народного Руху України»).

З 2000 — працював з депутатом Олександром Задорожнім, на той момент головою Комітету з питань правової політики.

З жовтня 2002 — керівник групи помічників депутата Давида Жванії («Наша Україна»).

З лютого 2004 — член Центральної виборчої комісії.

З червня 2007 — заступник голови Центральної виборчої комісії.

Державний службовець 1-го рангу (квітень 2004)[3].

Потрапив до оновленого списку громадян України, щодо яких вводять спеціальні економічні санкції з боку уряду РФ.[4]

Нагороди

Примітки
  1. Постанова Верховної Ради України від 19 лютого 2004 року № 1509-IV «Про призначення члена Центральної виборчої комісії»
  2. Постанова Верховної Ради України від 8 грудня 2004 року № 2225-IV «Про призначення на посади членів Центральної виборчої комісії»
  3. Указ Президента України від 21 квітня 2004 року № 467/2004 «Про присвоєння рангу державного службовця»
  4. Постанова Уряду РФ № 1370. Процитовано 22 серпня 2021.
  5. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»
  6. Указ Президента України № 676/2014 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України». Архів оригіналу за 25 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.

Література
  • Яневський Данило. Хроніка «помаранчевої» революції. — Харків, 2005. — С. 119.

Інші джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.