Мадам Сул-Те-Ван

Народилася в Луїсвілі, штат Кентуккі, в сім'ї звільнених рабів. Її батько покинув сім'я коли вона була ще дитиною і майбутня актриса залишилася під опікою матері, яка працювала прачкою. З юних років вона була зачарована театром і, подорослішавши, переїхала в Цинциннаті, де вступила в одну з місцевих театральних труп.[3] Незабаром вона організувала власну театральну трупу, з якою гастролювала на східному узбережжю. Ніхто з її колег не знав про походження її псевдоніму, і як пізніше зізналася Ліліан Гіш, ніхто не наважувався запитати.[4]

Після переїзду до Каліфорнії Мадам Сул-Те-Ван вдалося пробитися на великий екран, дебютувавши в середині 1910-тих років у знаменитих фільмах Девіда Гріффіта «Народження нації» (1915) і «Нетерпимість» (1916). Протягом 1910-1920-тих років актриса багато знімалася в кіно, переважно в епізодичних ролях, в таких картинах як «Нові дружини в обмін на старі» (1918), «Коледж» (1927), «Хатина дядька Тома» (1927) і «Королева Келлі» (1929), де її колегами по екрану були такі зірки як Глорія Свенсон, Бастер Кітон, Мілдред Гарріс і Леатріс Джой . З початком епохи звукового кіно Мадам Сул-Те-Ван стала отримувати більш помітні ролі в кіно. Схвальні відгуки критиків здобуло її виконанні ролі Тібути в драмі «Дівчина Салема», що оповідає про судовий процес над салемськими відьмами в 1692 році.

12 вересня 1953 в Голлівуді відбувся святковий бенкет з нагоди вісімдесятиріччя Мадам Сул-Те-Ван. Серед двохсот гостей, присутніх на заході, були Луїза Брукс, Мей Марш, Юджин Паллетт і Рекс Інгрем.[5] Рік по тому актриса з'явилася в мюзиклі Отто Премінгера «Кармен Джонс», що майже повністю був зіграним акторами-афроамериканцями. У картині Мадам Сул-Те-Ван грала бабусю героїні Дороті Дендрідж, і після виходу на екрані в пресі був поширені слух, що актриси насправді є родичами.[2] Останній раз на кіноекранах вона з'явилася в 1958 році у військовому пригодницькому фільмі «Флібустьєр» з Юлом Бріннером у головній ролі.

Мадам Сул-Те-Ван двічі була заміжня. На початку 1900-х років вона перебувала в шлюбі з Робертом Рідом Конлі, що став батьком її трьох синів. Після народження третьої дитини Конлі кинув сім'ю, і діти залишилися під опікою Сул-Те-Ван.[6] У віці 77 років актриса вдруге вийшла заміж, за французького дизайнера інтер'єрів Антона Ебентура, шлюб з яким протривав три роки.[7] Мадам Сул-Те-Ван померла в 1959 році після перенесеного інсульту в будинку для похилих акторів кіно і телебачення в каліфорнійському місті Вудленд-Гіллз у віці 85 років.[8]