Мазепа (симфонічна поема)

«Мазепа», S. 100, симфонічна поема, написана Ференцом Лістом у 1851—1854 роках. Вона шоста в циклі тринадцяти симфонічних поем, написаних за часів його перебування у Веймарі .[1] У ній розповідається історія Івана Мазепи, який спокусив шляхетну польську пані і був прив'язаний голий до дикого коня, який віз його в Україну. Там його звільнили козаки, що згодом зробили його гетьманом. Симфонічна поема написана у двочастинній формі з кодою.

Симфонічна поема «Мазепа»
Композитор Ференц Ліст
Жанр Симфонічна поема
Рік створення 1851–54
Перша постановка 16 квітня 1854
Місце першої постановки театр Веймара
Інформація у Вікіданих

Написанню симфонічної поеми передував цикл «трансендентних» фортепіанних етюдів («Etudes d'execution transcendante»), в якому кожний етюд містить заголовок «Мазепа», а також, в якості епіграфу, заключні слова вірша: «…Падеш… ось край… ще раз зібрав ти свої сили, Встаєш, Ти — Володар!» (в перекладі М. Рудницького). Переробка етюду в симфонічну поему відноситься до 1850 року.

Прем'єра відбулася в театрі Веймара 16 квітня 1854 року.

Мазепа також надихнув Віктора Гюго в «Лес Орісталес» та лорда Байрона на свою поему «Мазепа» 1819 року. Усі твори є частиною культурної спадщини на честь Мазепи .

Примітки

Примітки
  1. Searle, p. 287.hh
Бібліографія

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.