Майборський Володимир Петрович

Володимир Петрович Майборський (*1 жовтня 1911 — †07 січня 1987[1]) Герой Радянського Союзу[2], кулеметник 7-го полку 24-ї стрілецької Залізної дивізії, старшина запасу, почесний громадянин міста Коломиї[3].

Володимир Петрович Майборський
Народився 1 жовтня 1911(1911-10-01)
Зіньки, Білогірського району, Хмельницької області, Україна
Помер 7 січня 1987(1987-01-07) (75 років)
Зіньки, Білогірський район, Хмельницька область, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання старшина запасу
Нагороди

Біографія

Народився у селі Зіньки, Перерослівської волості, Острозького повіту, Волинської губернії (нині Білогірський район, Хмельницької області, Україна).

Після закінчення сільської школи працював у колгоспі, потім вантажником Херсонського річкового порту. В боях з червня 1941 року на Чорноморському флоті, 1-му Українському фронті.

В боях на Прикарпатті біля села Черемхів Івано-Франківської області 13 липня 1944 року повторив подвиг Олександра Панкратова[4] Олександра Матросова[5], за що Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року кулеметнику 7-го полку 24-ї стрілецької Залізної дивізії рядовому Майборському Володимиру Петровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За щасливої випадковості і завдяки надзвичайно міцній статурі Володимир Майборський вижив і вилікувався від страшних поранень, тільки лікарям довелося ампутувати ногу. Демобілізувався із армії у військовому званні старшина. У післявоєнні роки Володимир Петрович працював у колгоспі, був головою сільської Ради. Помер легендарний ветеран 7 січня 1987 року. Похований у рідному селі Зіньки[6].

Нагороди

Володимир Петрович був нагороджений:

Пам'ять

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.