Майдан Волі (Тернопіль)

Майдан Волі (за Австро-Угорщини — площа Собеського, в час ЗУНР — площа Мазепи, в радянський період — Площа Свободи) — майдан у середмісті Тернополя.

Майдан Волі
Тернопіль
Вигляд на Майдан Волі, березень 2017
Вигляд на Майдан Волі, березень 2017
Колишні назви
Кінська торговиця або просто Торговиця, площа Собєського, площа Мазепи, площа Свободи
Транспорт
Тролейбуси 10
Маршрутні таксі 13, 19
Зупинки громадського транспорту «Готель “Тернопіль”»
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Пам'ятник Данилу Галицькому
Державні установи Відділ реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції, Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області
Навчальні заклади Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
 Майдан Волі у Вікісховищі

Історія
Давні світлини
Площа Собеського (нині Майдан Волі)
Майдан Волі, 1902
Вигляд на Майдан та пам'ятник Пілсудському

Майдан має давню історію. Свого часу тут часто проводили ярмарки, на які приїжджали купці з Європи[1], через що найдавнішою назвою майдану була Кінська торговиця або просто Торговиця. З часом межі майдану розширилися: вони сягнули Домініканського костелу та монастиря (до сучасного будинку № 12 на вулиці Сагайдачного).

З розбудовою центру Тернополя торгівля відступила, майдан почали впорядковувати. Від 1883 року облаштовану його частину називають площею Собєського. Від 1892 року тут формується гарний міський сквер — одне з улюблених місць відпочинку тернополян. Впорядкування його завершилось у 1895 році, і площа зайняла 2932 квадратних метри. Частина майдану, що прилягала до костелу, називалась Домініканською площею.

До Першої світової війни в будинку В. Стахевича діяла Тернопільська державна учительська семінарія.[2]

Під час українських визвольних змагань 1917−1921 років площа не раз ставала місцем проведення мітингів та маніфестацій. У час Західноукраїнської Народної Республіки площу Собєського перейменували на площу Мазепи. А коли за Ризьким мирним договором західноукраїнські землі відійшли до складу Польщі, площі повернули попередню назву.

21 березня 1921 року на цьому майдані зустрічали главу міжвоєнної Польщі Юзефа Пілсудського. Відправлялась польова Служба Божа, освячувалися військові прапори. Пілсудський вручав бойові нагороди.

Пам'ятники
Пам'ятник князю Данилові Галицькому

11 листопада 1935 року на площі відкрито перший у тодішній Польщі пам'ятник маршалу Пілсудському (автор — скульптор Аполлінарій Ґловінський).

6 січня 1940 року за наказом радянської влади пам'ятник знищили, майдан назвали площею Свободи. Після другої світової тут поставили пам'ятник Леніну. В радянські часи молоді пари фотографувалися з вождем народів після розпису в ЗАГСі. Біля нього регулярно проходили мітинги, тут покладали квіти з нагоди чи не усіх державних свят[3].

Пам'ятник Данилові Галицькому

5 жовтня 2002 р. на майдані відкрито пам'ятник Данилу Галицькому (карбована мідь; скульптор Борис Рудий).

Установи

На Майдані Волі розташовані:

Поряд знаходяться Собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, Тернопільський замок та готель «Тернопіль».

Події

У Новоріччя 2014 року тут уперше за останні десятиліття встановили ялинку і проходили святкування Нового року[4].

Примітки
  1. На вихідні — у Тернопіль! // День. — 2010. — № 152-153 (27 серп.).
  2. Левенець Л. Учительська семінарія ім. Г. Сенкевича // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 501. — ISBN 978-966-528-279-2.
  3. Тернопільська краса, яку не повернути // 20 хвилин (Тернопіль). — 2007. — 10 травня.
  4. Головна новорічна ялинка області стоятиме на Майдані Волі // Телекомпанія TV-4.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.