Аполлінарій Ґловінський
Аполлінарій Ґловінський (пол. Apollinary Głowiński; 1 травня 1884, Тернопіль — 10 серпня 1945, Варшава) — польський художник і скульптор. Член Товариства заохочення красних мистецтв (від 1938 — член управи), Спілки професійних митців-скульпторів.
| Аполлінарій Ґловінський | |
| Apollinary Głowiński | |
| Народився | 1 травня 1884 м. Тернопіль |
|---|---|
| Помер | 10 серпня 1945 (61 рік) м. Варшава |
| Національність | поляк |
| Навчання | Академія образотворчих мистецтв у Кракові |
| Працював у містах | Варшава, Тернопіль |
| Нагороди |
 Бронзовий Хрест Заслуг |
Життєпис
Вивчав малярство в Академії образотворчих мистецтв у Кракові (1904—1910) під керівництвом Флоріяна Цинка і Юзефа Панкевича, різьбу в Костанти Лащки. Майстерність удосконалював у Франції (Париж) та Італії. У 1913—1915 роках працював у Польському театрі у Варшаві. Під час Першої світової війни інтернований до Сибіру. 1918 року повернувся до Варшави. Працював переважно у портретному жанрі (бронза, мармур, дерево, гіпс). Учасник виставок у Варшаві, Лодзі, Познані та інших містах.
Творчість
Серед творів Аполлінарія Ґловінського — погруддя Генрика Сєнкевича, Юліуша Словацького, Тадеуша Чацького. Автор пам'ятників у Тернополі Адаму Міцкевичу (відкритий 1923, зруйнований 1942) та Юзефові Пілсудському (відкритий 1935, зруйнований 1940).
Відзнаки
- Бронзовий Хрест Залуги «за заслуги на полі суспільної праці» (9 листопада 1929)[1].
Примітки
- Monitor Polski // 1930 nr 13 poz. 23
Джерела
- Бірюльов Ю. О. Ґловінський Аполлінарій // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.
- Дуда І. Ґловінський Аполлінарій // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 450—451. — ISBN 966-528-197-6.