Майкл Кремер

Майкл Кремер (англ. Michael Robert Kremer; нар. 12 листопада 1964(19641112)[5]) — американський економіст, фахівець з економіки розвитку. Лауреат премії з економіки пам'яті Альфреда Нобеля 2019 року спільно з Абхіджит Банерджі та Естер Дюфло «за їх експериментальний підхід до пом'якшення глобальної бідності»[6].

Майкл Кремер
Народився 12 листопада 1964(1964-11-12)[1][1] (57 років)
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[2]
Країна  США
Діяльність економіст, викладач університету
Галузь Економіка розвитку і health economicsd
Alma mater Гарвардський університет і Гарвардський університет
Науковий керівник Robert Barrod і Ерік Мескін[3]
Знання мов англійська[4]
Заклад Гарвардський університет і Массачусетський технологічний інститут
Членство Американська академія мистецтв і наук і Національна академія наук США
У шлюбі з Rachel Glennersterd
Нагороди

стипендія МакАртура (1997)

член Економетричного товаристваd

Presidential Early Career Award for Scientists and Engineersd (1996)

Член Американської академії мистецтв і наук

Премія імені Нобеля з економіки (2019)

Сайт scholar.harvard.edu/kremer

Обіймає посаду професора з розвитку громад, створену у Гарвардському університеті на кошти Фонду Білла і Мелінди Гейтс. Кремер працює науковим консультантом в Інституті інновацій для боротьби з бідністю (en:Innovations for Poverty Action, Нью-Гейвен, Коннектикут), створеному для вирішення проблем соціального і міжнародного розвитку. Є членом міжнародного товариства по боротьбі із зубожінням.[7] Кремер є засновником і президентом Giving What We Can, організації, створеної на базі Гарвардського університету, яка направляє студентів і недавніх випускників як вчителів-добровольців на літні і річні програми в країни, що розвиваються.

Наукові інтереси Кремера зосереджені на дослідженні стимулів. Зокрема, на розробці механізмів стимулювання вакцинації у країнах, що розвиваються, а також на використанні рандомізованих методів для оцінки заходів у галузі соціальних наук. Він створив відому теорію економічного розвитку на базі комплементарних компетенцій, що отримала назву «теорія кілець ущільнювачів».

Кремер запропонував одне з найбільш переконливих пояснень феномена гіперболічного зростання світового населення, що спостерігався до початку 1970-х років, а також економічних механізмів демографічного переходу. На Тижні зростання-2010, що проводилася Міжнародним центром зростання (en:International Growth Centre), Кремер представив своє дослідження у галузі людського капіталу.

Нагороди та визнання

Доробок
  • Michael Kremer (1993): The O-Ring Theory of Economic Development. The Quarterly Journal of Economics 108: 551–575.
  • Michael Kremer (1993): Population Growth and Technological Change: One Million B.C. to 1990. The Quarterly Journal of Economics 108: 681–716.
  • William Easterly, Michael Kremer, Lant Pritchett, Lawrence Summers (1993): Good policy or good luck? Country growth performance and temporary shocks. Journal of Monetary Economics 32: 459–483.
  • Olivier Blanchard & Michael Kremer (1997): Disorganization. The Quarterly Journal of Economics 112: 1091–1126.
  • Edward Miguel & Michael Kremer (2004): Worms: Identifying Impacts on Education and Health in the Presence of Treatment Externalities. Econometrica 72: 159–217.
  • Michael Kremer & Rachel Glennerster: Strong Medicine: Creating Incentives for Pharmaceutical Research on Neglected Diseases. Princeton University Press, 2004. ISBN 0691121133.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #128650532 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Michael Kremer — Nobel Foundation.
  3. Математична генеалогія — 1997.
  4. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  5. U.S. Public Records Index Vol 1 & 2 (Provo, UT: Ancestry.com Operations, Inc.), 2010.
  6. The Prize in Economic Sciences 2019 (прес-реліз). Royal Swedish Academy of Sciences. 14 жовтня 2019.
  7. Members
  8. MacArthur Foundation. www.macfound.org (англ.). Процитовано 23 липня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.