Майоров Євген Олександрович

Брат-близнюк Бориса Майорова. Виступав за «Спартак» Москва (1956—1967).

У «Спартаку» та у збірній СРСР Євген Майоров виступав у ланці з Борисом Майоровим та В'ячеславом Старшиновим, ця трійка була однією з найсильніших у радянському хокею 1960-х років[2].

У 1958—1959 роках також грав і за клубну команду футбольного «Спартака». У 1961—1962 роках провів 2двігри в чемпіонаті дублюючих складів за футбольний «Спартак». Закінчив Московський авіаційно-технологічний інститут (1963).

У 1967—1968 роках — старший тренер «Спартака», з яким став другим призером чемпіонату СРСР 1968 року. У 1968—1969 роках грав за ТУЛ «Вехмайстен Урхейліят» (Фінляндія) — 16 ігор, 2 шайби.

З кінця 1960-х років працював спортивним коментатором на телебаченні. Член КПРС із 1969 року. З 1972 по 1976 рік — директор СДЮСШОР «Спартак» (Москва).

З 1979 року — спортивний тележурналіст. Член Спілки журналістів СРСР.

З 1992 по 1994 рік працював коментатором хокейних трансляцій на 1-му каналі РДТРК «Останкіно», звідки згодом (у квітні 1994 року) перейшов до спортивної редакції телекомпанії НТВ, що незадовго до того виникла[3][4].

Останні роки життя (1994—1997) працював коментатором футбольних та хокейних трансляцій, а також ведучим та керівником деяких спортивних телепередач на телеканалах НТВ та «НТВ-Плюс Спорт»[5][6]. Був ініціатором проведення в 1996 році першого конкурсу спортивних коментаторів на «НТВ-Плюс», в результаті якого до редакції телекомпанії працевлаштувалися багато нині відомих сучасних російських телекоментаторів[7]. Разом із Дмитром Рижковим працював над хокейною програмою на НТВ[8][9].

10 грудня 1997 року помер на 60-му році життя після тривалої хвороби моторних нейронів (бічний аміотрофічний склероз). Похований на Ваганьківському цвинтарі.

1998 року Євгену Майорову посмертно присуджено телевізійну премію ТЕФІ в номінації «Найкращий спортивний коментатор року»[10].

• Чемпіон Олімпійських ігор 1964 року.
• Чемпіон світу та Європи 1963, 1964. Бронзовий призер чемпіонату світу 1961. На чемпіонатах світу та Олімпійських іграх зіграв 20 матчів, закинув 11 шайб.
• Дворазовий чемпіон СРСР 1962, 1967. Другий призер чемпіонатів СРСР 1965 та 1966, третій призер 1963 та 1964. У чемпіонатах СРСР зіграв 260 матчів, закинув 127 шайб.
• Фіналіст Кубка СРСР 1967 року.
• Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1981), медаллю ордену «За заслуги перед Батьківщиною» II ступеня (1996), медаллю «За трудову відзнаку» (1965).
• Входив до списку 34-х найкращих хокеїстів СРСР у 1964 році.

Євген Майоров знімався у 1969 році у дитячому художньому фільмі «Таємниця залізних дверей» та зіграв самого себе.

• Майоров Евгений Александрович // Олимпийская энциклопедия / Павлов С. П.. — М.: Советская энциклопедия, 1980. — 415 с.

• Статистика Майорова на сайті Eurohockey.net
• Сторінка Майорова на сайті spartak-history.ru
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Фото могили Майорова