Макат – Північний Кавказ

Макат – Північний Кавказ – газопровід, введений в експлуатацію у 1988 році для подачі ресурсу походженням з Середньої (Центральної) Азії до північнокавказького регіону Росії.[1]

Макат

Акколь

Зензелі

Артезіан

Червленна

Іщерська

Пункти сполучені газопроводом

У 1950-х – 1960-х роках Північний Кавказ (передусім за рахунок гігантського Північно-Ставропольського родовища) був головним постачальником блакитного палива до центрального регіону Росії (система газопроводів Північний Кавказ – Центр). В подальшому на тлі спрацювання місцевих родовищ, зростання споживання та припинення імпорту з Ірану (IGAT I, IGAT II) напрямок руху ресурсу змінився та навіть виникла потреба у спорудженні додаткових магістралей, які б вели у Передкавказзя, як то Новопсков – Моздок, Астраханський ГПЗ – Камиш-Бурун, Макат – Північний Кавказ. В останньому випадку задіяли ресурс, який проходив через розташований на заході Казахстану Макат по потужній системі Середня Азія – Центр.

Маршрут трубопроводу на першій ділянці пролягав північніше від Каспійського моря, причому він навіть описував певну дугу щоб оминути дельту Волги та перетнути цю річку у Волзько-Ахтубинській поймі (ще однією великою водною перепоною на трасі була річка Урал). Далі маршрут довертав на південний захід та через Калмикію і Дагестан виходив у північні райони Чечні, де завершувався на компресорній станції Червленна (через останню проходив трубопровід Моздок – Казі-Магомед, який транспортував ресурс від моздоцького газового хабу до Дагестану та Азербайджану).

Трубопровід довжиною 896 км був виконаний в діаметрі 1400 мм, при цьому переходи через Урал та Волгу спорудили у двонитковому виконанні. Проект також включав перемичку довжиною 48 км та діаметром 1200 мм від Червленної на захід, яка створювала сполучення з газопроводами Нафтокумськ – Іщерська – Горагорський та Моздок – Іщерська.

Робочий тиск становить 7,4 МПа і для його підтримки наявні компресорні станції (КС) Макат, Редут, Тайман, Акколь, Зам’яни, Зензелі та Артезіан.[2]

На трасі системи існує перемичка зі згаданим вище газопроводом Астраханський ГПЗ – Камиш-Бурун. Крім того, у Дагестані споруджений трубопровід Кумлі – Аксай, який створює ще одне сполучення між Макат – Північний Кавказ та Моздок – Казі-Магомед.