Македонський район

Македонський район — район у складі Київської округи Української РСР у 1923–1925 роках із центром у селі Македони. Незадовго до ліквідації центр району був перенесений до села Ходорів, а район перейменований на Ходорський або Ходорівський.

Історія

У 1923 році в Українській СРР було проведено районування, внаслідок якого утворено округи і райони замість повітів і волостей. Зокрема, постановами ВУЦВК від 7 березня і 12 квітня було утворено Македонський район у складі Київської округи Київської губернії, до якого увійшли території Македонської, Велико-Прицківської і Ходорківської волостей Богуславського (Канівського) повіту.[1][2] Центром району стало село Македони.[3]

Станом на 1924 рік Македонський район складався із 20 сільрад, до яких входило 32 поселення: 2 містечка (Трахтемирів та Ходорів), 28 сіл і 2 хутори.[3]

Постановою ВУВЦК від 27 березня 1925 року відбулися такі зміни в устрої району:

до району перечислено:
- Григорївську, Пещальницьку, Почанцинську й Чернишевську сільради Канівського району Шевченківської округи;
- с. Липовий Ріг (Липово-Ріжську сільраду) Ржищівського району Київської округи;
з району перечислено:
- Буртянську й Очеретнянську сільради до складу Кагарлицького району Київської округи;
- Велико-Прицьківську, Демовщинську, Кадімську і Півцівську сільради до складу Ржищівського району Київської округи;
центр перенесено з Македон до Ходорова;
район перейменовано на Ходорський.[4]

Постановою ВУВЦК від 3 червня 1925 року було розформовано Ходорівський район Київської округи, і з нього було віднесено:

13 сільрад до складу Ржищівського району Київської округи: Македонську, Велико-Прицковську, Грушівську, Драчівську, Мало-Букринську, Мало-Прицківську, Медведівську, Пієвську, Ромашковську, Тулинецьку, Ходорівську, Янівську та Липово-Рогську;
2 сільради до складу Переяславського району Золотоноської округи на Полтавщині: Трахтемірівську та Лукавицьку;
2 сільради до складу Канівського району, включеного до Черкаської округи: Григоровську, Потанцовську, Пищальниковську та Чернишевську.[5]

Примітки

Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
Список поселень Київщини (1924) // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінки 24, 55
ЗУРРСУУ/1925/1/15/Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 13 листопада 2021.
ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 24 серпня 2021.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[:1-1] Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»

[2] Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»

[:2-3] Список поселень Київщини (1924) // Вид. газети «Вісник Київ. губвиконкому» — сторінки 24, 55

[4] ЗУРРСУУ/1925/1/15/Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 13 листопада 2021.

[5] ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Процитовано 24 серпня 2021.