Шевченківська округа (Черкаська)

Утворена як Черкаська округа 7 березня 1923 року з окружним центром у Черкасах з частин Черкаського і Чигиринського повітів у складі 15 районів:[1]

• Білозерський — з Дубнівської, Білозерської і Вергунівської (без села Думанці і Печаївка) волостей.
• Головківський — з Головківської, Ведмедівської і Суботівської (без сел Суботівки, Херсонки і Янич) волостей.
• Златопільський — з Златопільської (без села Веселий Кут і включаючи села Андріївку і Виноградівку на Одещині), Лебединської (без села Лебедин і Буди-Макіївської) волостей.
• Камінський — з Камінської волості.
• Лісківський — з Лісківської, Слобідської, Худяківської і частини Вергунівської (с. с. Печаївка і Думани) волостей.
• Матусівський — з Ташлицької, Матусівської і частини Лебединської (с. с. Лебедин і Буда-Макіївська) волостей.
• Олександрівський — з Олександрівської і Ставицлянської волостей.
• Прусязький — з Жаботинської, Райгородської і Прусязької волостей.
• Ротмистрівський — з Ротмистрівської і Орловецької волостей.
• Смілянський — з Смілянської, Яблунівської, Сунківської и Балакліївської волостей.
• Телепинський — з Телепинської, Оситнязької волостей.
• Триліський — з Триліської і Цвітнянської волостей.
• Трущанський — з Трущанської і Боровицької волостей.
• Черкаський — з Дахнівської і Русько-Полянської волостей і частини Мошненської.
• Чигиринський — з Шабельниківської, Рацівської і с.с. Суботів, Янич, Херсонка.

27 березня 1925:[2]

• Білозерський район розформований, сільради приєднані:
  • Вергунська, Дубіївська і Степанківська до складу Черкаського району;
  • Білозерська і Хацкинська до складу Смілянського району.
• Трушівський район розформований, сільради приєднані:
  • Боровицька, Топилівська, Трушівська і Худоліївська до складу Головківського району;
  • Мордванська до складу Чигиринського району.
• Лісківський район розформований, сільради приєднані:
  • Лісківська, Думанецька, Цесарська, Ломоватська, Нечаївська і Худяківська до складу Черкаського району;
  • Сагунівська і Чернявська до складу Головківського району.
• Прусязький район розформований, сільради приєднані:
  • Михайлівська (Прусязька), Жаботинська, Лозачевківська, Райгородська і Флеорківська до складу Камінського району;
  • Березняцька і Плескачівська до складу Смілянського району;
  • Куликівська, Чубіївська до складу Головківського району.
• Триліський район розформований, сільради приєднані:
  • Цвітнянська до складу Чигиринського району;
  • Високо-Верещацька, Нижнє-Верещацька, Ново-Осоцька, Сонівська, Староосоцька, Триліська і Янівська до складу Олександрівського району.
• Телепинський район розформований, сільради приєднані:
  • Високо- і Нижнє-Оситнязька, Капітанівська, Пастирська, Писарівська, Рейментарівська і Тишківська до складу Златопольського району;
  • Баландинівська, Вербівська, Коханівська, Телепинська, Ульяницька і Росоховатська до складу Камінського району.
• центр Головківського району перенесений з с. Головківки до м. Медвідівки, Головківський район перейменований на Медвідівський.
• центр Ротмістрівського району перенесений з Ротмістрівки до Балаклеї, Ротмістрівський район перейменований на Балакліївський.

3 червня 1925 до округи приєднані Канівський, Таганцький, Корсунський, Стеблівський, Вільшанський, Мокро-Калигірський, Шполянський, Городищенський та Мошнянський райони розформованої Шевченківської округи.[3] До Канівського району також перейшли Григоровська, Потанцовська, Пищальниковська та Чернишевська сільради розформованого Ходорівського району Київської округи.

10 червня 1925 до округи приєднані Гельмязівський, Піщанський, Золотоноський, Іркліївський і Чорнобаївський райони розформованої Золотоноської округи.[4]

5 січня 1927 Черкаська округа перейменована на Шевченківську[5].

Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРР.[6] При цьому розформовані Ротмистрівський район з віднесенням території до складу Смілянського району, і Мокрокалигірський район з віднесенням території до складу Шполянського району.

У складі округи в 1926 р. було 23 райони:

Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 1 137 783 чоловік (47,63 % чоловіків і 52,37 % жінок). З них 121 517 (10,68 %) були міськими, а 1 016 266 (89,32 %) сільськими жителями.

• Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У:
  • Шарф (1923),
  • Павло (1923—1924),
  • Собеський В. (1924—1925),
  • Суханов Олександр Никифорович (1925—1926),
  • Ткаченко Є.Я. (1926—1927),
  • Горбань Михайло Карпович (1927—1928),
  • Єрмаков Д.С. (1928—1929),
  • Бегайло Роман Олександрович (1929—1930).

• Голови окружного виконавчого комітету:
  • Гавеман Костянтин Костянтинович (1923—1924),
  • Собеський В. (1924),
  • Яцевський Іван Петрович (1924—1925),
  • Налімов Михайло Миколайович (1925—1926),
  • Крих Варфоломій Михайлович (1926—1928),
  • Левкович Марія Остапівна (1928—1930).

• Верменич Я. В. Шевченківська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 617. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Адміністративний поділ Київської області на whp057.narod.ru(рос.)
• Демоскоп(рос.)

• Матеріали до опису округ УСРР: Черкаська округа / Центральне статистичне управління УСРР. – Х., 1926. – 58 с.. http://resource.history.org.ua/. Інститут історії України НАН України. 27 травня 2015. Процитовано 25 лютого 2018.