Маклярський Михайло Борисович

Маклярський Михайло (Ісидор) Борисович (1909—1978) — радянський російський кінодраматург. Лауреат двох Сталінських премій (1948, 1951). Заслужений працівник культури РРФСР (1970). Нагороджений орденами Вітчизняної війни І і II ст., двома орденами Червоної Зірки, медалями.

Маклярський Михайло Борисович
рос. Михаил Борисович Маклярский
Дата народження	3 (16) листопада 1909
Місце народження	Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті	2 червня 1978(1978-06-02) (68 років)
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Кунцевське кладовище
Громадянство	СРСР
Alma mater	Літературний інститут імені Горького (1956) і Національний університет Узбекистану (1932)
Професія	сценарист
Членство	Спілка письменників СРСР
Нагороди
IMDb	ID 0538677
Маклярський Михайло Борисович у Вікісховищі

Народився 16 листопада 1909(19091116) р. у м. Одесі в родині кравця. Вчився на заочному відділенні юридичного факультету Середньо-Азіатського державного університету.

Учасник радянсько-німецької війни. До 1947 р. служив у лавах Радянської Армії.

Закінчив вищі літературні курси при Інституті літератури ім. М. Горького (1956).

У 1960—1972 рр. — директор Вищих сценарних курсів при Комітеті з кінематографії СРСР.

Автор сценаріїв українських кінокартин:

• «Подвиг розвідника» (1947, у співавт.);
• «Де 042?» (1969, у співавт. з А. Галієвим; реж. О. Ленціус);
• «Інспектор карного розшуку» (1971; у співавт. з К. Рапопортом; реж. С. Цибульник);
• «Будні карного розшуку» (1973; реж. С. Цибульник).

Був членом Спілок письменників і кінематографістів Росії.

Помер 2 червня 1978 р. в Москві.