Максимов Олександр Олександрович

Вихованець ДЮСШ клубу «Металург» з рідного Запоріжжя. Перший тренер — Шаповалов В. П. 2002 року потрапляє до системи київського «Динамо», де в основному виступає за третю команду клубу.

Олександр Максимов під час виступів за «Кривбас». 3 жовтня 2009 року

2004 року переїжджає до Харкова, де спочатку грає за «Металіст», у складі якого 25 липня 2004 року дебютує у матчах вищої ліги чемпіонату України (гра проти полтавської «Ворскли-Нафтогаз», перемога 1:0). З початку 2005 року виступає у складі першолігового «Арсенала», разом з яким за півроку повертається до «еліти» — по результатах сезону 2004—2005 «Арсенал» виборює право виступати у вищій лізі чемпіонату (в якій розпочинає виступи під назвою ФК «Харків»).

На початку сезону 2007—2008 переходить до дніпропетровського «Дніпра», у складі якого фактично не отримує шансу проявити себе — протягом усього сезону грає здебільшого за дублюючий склад, за основну команду проводить на полі загалом трохи більше 10 хвилин (тричі вийшовши на заміну). З 2008 року виступає на правах оренди у складі криворізького «Кривбаса», у якому відразу стає гравцем основного складу, а згодом й капітаном команди.

Улітку 2011 року підписав контракт із київським «Арсеналом»[1], якому стабільного місця в основному складі не мав, періодично виходячи на поле.

На початку 2013 року в зв'язку з фінансовими проблемами в «Арсеналі», клуб змушений був відпустити більшість високооплачуваних футболістів, в тому числі й Андрія, який на правах вільного агента, разом з партнерами по команді Євгеном Боровиком та Андрієм Гітченком, підписав контракт з «Кривбасом»[2]. Проте в команді до кінця сезону так і не зіграв жодної гри.

Улітку 2013 року «Крибвас» було знято зі змагань і Максимов на правах вільного агента підписав однорічний контракт з запорізьким «Металургом», вихованцем якого Олександр і був[3]. До кінця року зіграв у дев'яти матчах чемпіонату і двох кубкових іграх, після чого в січні 2014 року контракт було розірвано за згодою сторін[4].

7 лютого на правах вільного агента підписав контракт із «Севастополем»[5], де зіграв до кінця сезону в 6 матчах чемпіонату, після чого клуб був розформований, а Максимов став вільним агентом.

У жовтні 2014 року на правах вільного агента підписав контракт із донецьким «Олімпіком»[6]

У лютому 2015 року підписав контракт із білоруським клубом «Топрпедо» (Жодино)[7].

На початку серпня 2016 року став гравцем мальтійського клубу «Пембрук Атлета»[8].

З 2000 року викликався до юнацьких збірних України різних вікових категорій, у складі яких провів 19 ігор та відзначився 4 забитими голами. Протягом 2003—2006 років також провів 15 ігор за молодіжну збірну. Брав участь у фінальній частині молодіжного чемпіонату Європи 2006 року, по результатах якої збірна України виборола срібні нагороди, відіграв у 4 з 5 матчів української команди на турнірі.

Має в активі один зіграний матч у складі національної збірної України — 12 жовтня 2005 року вийшов на заміну у товариській грі збірної проти національної команди Японії (перемога 1:0).

• Срібний призер молодіжного чемпіонату Європи 2006 року;

• Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
• Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
• Максимов Олександр Олександрович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Максимов Олександр Олександрович на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua