Максиміліан фон Позек

Максиміліан фон Позек (нім. Maximilian von Poseck; 1 жовтня 1865, Раштат18 листопада 1946, Ной-Айхенберг) — німецький штабний офіцер, генерал кінноти рейхсверу.

Максиміліан фон Позек
нім. Maximilian von Poseck
Народився 1 жовтня 1865(1865-10-01)[1]
Раштат[1]
Помер 18 листопада 1946(1946-11-18)[1] (81 рік)
Berge, Ной-Айхенберг, Верра-Майснер, Кассель, Гессен, Американська зона окупації Німеччини
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер, солдат
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Роки активності з 1885
Військове звання генерал
Нагороди
Столітня медаль
Лицарський хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Лицарський хрест 1-го класу ордена Церінгенського лева
Орден Альберта Ведмедя (Ангальт)
Кавалер ордена Почесного легіону
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів
Орден дому Гогенцоллернів з мечами
Орден «За заслуги» (Баварія)
Командорський хрест 1-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Ганзейський Хрест (Бремен)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Біографія

Син майора Прусської армії Гюнтера Теодора Густав Александера фон Позека (15 грудня 1820 — 7 лютого 1888) і його дружини Мері Гарві Бойс (8 червня 1825 — 26 червня 1885).

Після відвідування кадетського корпусу 14 квітня 1885 року вступив в 1-й Баденський лейб-драгунський полк. В 1903 році призначений командиром 5-ї ескадри Вестфальського драгунського полку №7 в Саарбрюккені. 27 січня 1905 року призначений ад'ютантом Генеральної інспекції кавалерії, а пізніше — начальником штабу. З 27 січня 1912 року — командиром 1-го Бранденбурзького драгунського полку полку №2 в Шведті.

На початку Першої світової війни призначений начальником Генштабу Вищого кавалерійського командування №2, розгорнутого на Західному фронті. Після розпуску командування працював на цій же посаді у Вищому кавалерійському командуванні № 1 на Східному фронті. З 21 січня 1918 року виконував обов’язки командира Гвардійської запасної дивізії, з якою взяв участь у весняному наступі.

Після закінчення війни продовжив службу в рейхсвері. З 1 жовтня 1920 року — інспектор кавалерії Військового міністерства. 30 вересня 1926 року вийшов на пенсію. В 1933 році став президентом Імперської асоціації з розведення та випробування німецьких теплокровних коней. Окрім цього Позек був членом Німецького товариства військової політики і військових наку, Товариства Шарнгорста і Асоціації друзів античного мистецтва.

Сім'я

12 жовтня 1889 року одружився з Наталі Бруннер (29 жовтня 1866 — 28 серпня 1897). В пари народились троє дітей:

  • Гюнтер Адольф Теодор (15 вересня 1890)
  • Мері Августа Адольфіна Елізабет (18 лютого 1892)
  • Макс Адольф Генріх (26 серпня 1897) — помер в день народження.

5 липня 1899 року одружився за Адольфіною Бруннер (5 липня 1870). В пари народилась дочка Маргарита Луїза (21 березня 1902).

Нагороди

Література

  • Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Uradeligen Häuser, 12. Jg., Justus Perthes, Gotha 1911, S. 596
  • Maximilian von Poseck: Verzeichniß der in der Poseck'schen familiengeschichtlichen Sammlungen vorkommenden adeligen Namen, in Vierteljahreszeitschrift für Wappen-, Siegel- und Familienkunde 24 (1896), S. 135–153.
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #127089853 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.