Сором (фільм, 1968)

«Сором» (швед. Skammen) — шведська драма сценариста та режисера Інґмара Берґмана з Лів Ульман і Максом фон Сюдовом у головних ролях.

Сором
Skammen
Постер фільму
Жанр драма
Режисер Інґмар Берґман
Продюсер Ларс-Уве Карлберг
Сценарист Інґмар Берґман
У головних
ролях		 Лів Ульман, Макс фон Сюдов, Gunnar Björnstrandd, Барбро Юрт аф Урнес, Sigge Fürstd, Біргитта Вальберг, Hans Alfredsond, Ingvar Kjellsond, Frank Sundströmd, Bengt Eklundd, Gösta Prüzeliusd, Agda Helind, Шеман Вільгот[1], Per Berglundd[1], Lars Ambled[1], Brita Öbergd[1], Axel Dübergd[1], Willy Petersd[1], Rune Lindströmd[1], Georg Skarstedtd[1], Karl-Axel Forssbergd[1] і Ellika Mannd[1]
Оператор Свен Нюквіст
Композитор Йоганн Себастьян Бах
Монтаж Улла Риґе
Костюмер Маґо
Кінокомпанія Cinematograph AB
Дистриб'ютор SF Studiosd і Netflix
Тривалість 103 хв
Мова шведська
Країна  Швеція
Рік 1968
Дата виходу 29 вересня 1968
IMDb ID 0063611
Рейтинг MPAA: R

У ролях
  • Лів Ульман — Єва Розенберг
  • Макс фон Сюдов — Ян Розенберг
  • Зіґґе Фюрст — Філіпп
  • Ґуннар Бйорнстранд — полковник Якобі
  • Біргитта Вальберг — пані Якобі
  • Ганс Альфредсон — Лобеліус
  • Інгвар Келлсон — Освальд
  • Франк Сундстрем — головний слідчий
  • Ульф Йогансон — доктор

Виробництво

Берґман завершив написання сценарію навесні 1967 року[2]. Режисер заперечував те, що фільм є висловлюванням про війну у В'єтнамі, яка велася у той час[3].

Фільмування стартувало у вересні 1967 року[2]. Фільм був знятий на острові Форьо[4]. Для сцен війни було використано мініатюрні моделі[5]. Оператор Свен Нюквіст використовував ручні камери та трансфокатори для багатьох сцен[6]. Також знімання проходили у місті Вісбю, на острові Готланд. Фільмування завершилися 23 листопада[7].

Реліз

Прем'єра фільму відбулася на Incontri di Cinema di Sorrento в Сорренто, Італія, на якій Берґман був відсутній через хворобу[8]. 29 вересня 1968 року у Стокгольмі стартував прокат стрічки[7]. У 2018 році The Criterion Collection видали Blu-ray-реліз із 39 фільмами Інґмара Бермана, включно з «Соромом»[9].

Критика

Полін Кейл із «Нью-Йоркера» написала у своєму відгуку наступне: «„Сором“ — шедевр, …погляд на те, як війна впливає на двох людей». Вона відзначила «чудову у вимогливій головній ролі» Лів Ульман та «стриманого, як старий чоловік, що тримається на уламках свого життя» Ґуннара Бйорнстранда[10]. Рената Адлер у рецензії для «Нью-Йорк таймс» написала: «Чистий, гарно знятий, мало не посушливий у своєму натхненні»[11]. Кінокритик Джудіт Кріст назвала фільм «визначальним апокаліптичним баченням Берґмана, болючим і потужним», однак додала, що люди, які могли б з нього навчитися, як правило, не дивляться фільмів Берґмана[12]. Роджер Еберт оцінив «Сором» у чотири зірки[13]. Дрю Гант із «Чикаго рідер» вніс фільм до п'ятірки найкращих фільмів Берґмана[14].

Нагороди

«Сором» представляв Швецію у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою» на здобуття премії «Оскар» 1969 року, проте фільм не потрапив до списку ноімнантів.

Премія Дата вручення Категорія Номінант Результат Пр.
Золотий глобус 24 лютого 1969 Найкращий фільм іноземною мовою «Сором» Номінація [15]
Золотий жук 13 жовтня 1969 Найкраща актриса Лів Ульман Перемога [16]
Національна рада кінокритиків США 10 січня 1969 Найкраща актриса Перемога [17]
1 січня 1970 Найкращий фільм іноземною мовою «Сором» Перемога [18]
Топ іноземних фільмів Перемога
Національна спілка кінокритиків США січень 1969 Найкращий фільм Перемога [19]
Найкращий режисер Інґмар Берґман Перемога
Найкащий сценарій 2
Найкраща актриса Лів Ульман Перемога
Найкраща операторська робота Свен Нюквіст 2

Примітки
  1. ČSFD — 2001.
  2. Marker, 1992, с. 300.
  3. Shame. Ingmar Bergman Foundation. Процитовано 28 червня 2019.
  4. Gado, 1986, с. 377.
  5. Macnab, 2009, с. 1.
  6. Ford, Hamish (March 2014). Shame. Senses of Cinema (70). Процитовано 28 червня 2019.
  7. Steene, 2005, с. 283.
  8. Vermilye, Jerry (2002). Ingmar Bergman: His Life and Films. Jefferson: McFarland & Company Publishers. ISBN 9780786411603.
  9. Chitwood, Adam (12 липня 2018). Criterion Announces Massive 39-Film Ingmar Bergman Blu-ray Collection. Collider. Процитовано 28 червня 2019.
  10. Kael, 2011.
  11. Adler, Renata (24 грудня 1968). Shame. The New York Times. The New York Times Company. Процитовано 28 червня 2019.
  12. Crist, Judith (13 січня 1969). Bergman's Basic Truth. New York magazine 2 (2) (New York Media): 54. Процитовано 28 червня 2019.
  13. Ebert, Roger (4 серпня 2008). Shame. RogerEbert.com. Ebert Digital LLC. Процитовано 28 червня 2019.
  14. Hunt, Drew (19 липня 2015). Ingmar Bergman's five best films. Chicago Reader. Процитовано 28 червня 2019.
  15. Skammen. Золотий глобус. Голлівудська асоціація іноземної преси. Процитовано 28 червня 2019.
  16. Shame (1968). Шведська база даних фільмів. Шведський інститут кінематографії. Процитовано 28 червня 2019.
  17. 1968 Award Winners. Національна рада кінокритиків США. Процитовано 28 червня 2019.
  18. 1969 Award Winners. Національна рада кінокритиків США. Процитовано 28 червня 2019.
  19. Past Awards. Національна спілка кінокритиків США. Процитовано 28 червня 2019.

Джерела
  • Marker, Lise-Lone (1992). Ingmar Bergman: A Life in the Theater. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 9780521421218.
  • Gado, Frank (1986). The Passion of Ingmar Bergman. Durham: Duke University Press. ISBN 9780822305866.
  • Macnab, Geoffrey (2009). Ingmar Bergman: The Life and Films of the Last Great European Director. London and New York: I.B. Tauris & Co. ISBN 9780857713575.
  • Steene, Birgitta (2005). Ingmar Bergman: A Reference Guide. Amsterdam: Amsterdam University Press. ISBN 9789053564066.
  • Kael, Pauline (2011). A Sign of Life. The Age of Movies: Selected Writings of Pauline Kael. New York: Library of America. ISBN 9781598531718.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.