Малайська кухня

Малайська кухня — це традиційна кухня етнічних малайців Південно-Східної Азії, що проживають у сучасній Малайзії, Індонезії (частини Суматри та Західного Калімантану), Сінгапурі, Брунеї, Південному Таїланді та на Філіппінах (переважно на півдні). Різні регіони Малайзії відомі своїми унікальними стравами, такими як насі лемак, насі даганг, насі керабу, керопок лекор (рибна ковбаса), темпояк, лакса та інші.

Насі лемак — рис зварений на кокосовому молоці та листі панндану.

Основна характеристика традиційної малайської кухні — значне вживання спецій та кокосового молока, яке надає малайським стравам пікантного та вершкового характеру. Інша основа — белакан (паста з креветки), яка використовується як основа для насиченого соусу самбал. Малайська кулінарія також часто використовує лемонграс і корінь калгану[1].

Майже кожну малайську страву подають з рисом, який також є основною їжею у багатьох інших азійських культурах. Хоча в малайській страві є різні види страв, всі подаються відразу, а не поступово. Їжу їдять делікатно пальцями правої руки і ніколи лівою[2].

Невідомо, коли сформувалися малайські кулінарні традиції, але найдавніший запис традиції датується 15 століттям, коли Султанат Малакки став важливим торговим центром на Малайському архіпелазі[3].

Приготування їжі

Малайська традиційна кухня використовує різноманітні інгредієнти, які часто описуються як гострі та смачні, завдяки активному використанню спецій, трав та коріння[4]. Окрім цього, ще одним важливим аспектом для малайської кухні є специфічне обладнання та посуд.

Традиційні способи приготування їжі в малайській кухні досить схожі на життя в малайських селах, яке протікає повільно і невимушено. Тому більшість автентичних малайських делікатесів готуються на повільному вогні протягом тривалого часу, порівняно з китайською їжею[5]. Існують численні методи термінології приготування, які застосовуються в малайській кулінарії, які складаються з сухих і вологих способів приготування їжі[6].

Способи приготування

Спосіб туміс використовує невелику кількість олії або жиру на неглибокій сковороді на відносно сильному вогні. Саляй — копчення або смаження їжі на грилі або на відкритому вогні. Сангай — спосіб сухого варіння та обсмажування спецій без додавання олії. Танак приготування їжі в горщику, особливо рису. Джеранг — це спосіб приготування їжі через кип'ятіння або тушкування. Целур — занурення овочів у гарячу воду[7].

Примітки
  1. James Alexander (2006). Malaysia Brunei & Singapore. New Holland Publishers. с. 58. ISBN 1-86011-309-5.
  2. World and Its Peoples: Malaysia, Philippines, Singapore, and Brunei. New York: Marshall Cavendish Corporation. 2008. с. 1222.
  3. Tracking down fine Malay food. web.archive.org. 28 червня 2011. Процитовано 18 травня 2020.
  4. Levy, J; Auld, G (2004). Cooking classes outperform cooking demonstrations for college sophomores. Journal of Nutrition Education and Behavior 36 (4): 197–203. PMID 15544728. doi:10.1016/s1499-4046(06)60234-0.
  5. S.H, Hassan (2011). Consumption of functional food model for Malay Muslims in Malaysia. Journal of Islamic Marketing 2 (2): 104–124. doi:10.1108/17590831111139839.
  6. S.A, Rahman (2010). Malay cultural and heritage tourism at Bukit Chandan, Kuala Kangsar, Perak, Malaysia. Unitar e-Journal 6 (2).
  7. Abdullah, Khairunnisa (2014). Malay Cooking Method Terminologies: Understanding and Usage 2nd ASEAN Entrepreneurship Conference 2014. Penang. с. 7–12.[недоступне посилання з 01.12.2017]
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.